Page 61 - 2585

складають фундамент Східноєвропейської платформи і
виходять на поверхню в межах Українського щита.
Відповідно до стратиграфічної шкали, криптозой
поділяють на архей і протерозой.
Архей - найдавніший відрізок часу формування земної
кори або нижній з двох стратиграфічних підрозділів
криптозою (докембрію). Нижня геохронологічна межа архею
становить 3650 млн. років, а верхня (з протерозоєм) - 2600
млн. років.
Протерозой - давній етап формування земної кори або
верхній з двох стратиграфічних підрозділів криптозою. Його
нижня геохронологічна межа становить 2600 млн. років
(кінець архею), а верхня - 570 млн. років. Для раннього
протерозою характерне глобальне розширення
континентальної земної кори, утворення глибинних розломів і
рифтів та магматична діяльність. Протягом пізнього
протерозою формувався осадовий покрив, утворений
породами, близькими за складом до фанерозойських.
Подекуди породи деформовані внаслідок активних
складкоутворюючих процесів байкальської епохи.
Фанерозойський етап охоплює 570 млн. років. Його
поділяють на палеозойську, мезозойську і кайнозойську ери,
базуючись на еволюції органічного світу, характері
геологічних процесів і особливостей формування рельєфу
земної поверхні. Кожний з підрозділів поділяється на більш
дрібні етапи (періоди), які виділені на основі аналізу
палеонтологічних даних.
Протягом геологічної історії розвитку Землі, періоди
відносного спокою тектонічного розвитку літосфери
неодноразово змінювались епохами активного вулканізму і
гороутворення. Найбільш помітні наслідки в геологічній
будові і рельєфі залишили байкальська, каледонська,
герцинська, мезозойська та альпійська фази складчастості.
Всі епохи складчастості являють собою закінчені
тектонічні цикли. На початку кожної епохи проходило
опускання значних територій і затоплення суші морем. В
морських умовах накопичувались товщі осадових гірських

60