Page 58 - 2585
P. 58
стійких елементів, які не піддаються подальшому розпаду. Їх
кількість збільшується відповідно до віку гірських порід. Різні
елементи розпадаються з різною швидкістю, а тому
розроблено декілька методів визначення віку гірських порід та
створено шкалу абсолютного літочислення історії Землі.
Провідними методами ядерної геохронології є:
радіовуглецевий, калій-аргоновий, стронцієвий та свинцево-
урано-торієвий.
Радіовуглецевий метод застосовують для визначення
віку гірських порід в межах до 60 тис. років. В атмосфері
встановилась постійна концентрація атомів радіоактивного
вуглецю 14 С з періодом напіврозпаду понад 5700 років.
Рослини і тварини, в процесі життєдіяльності, засвоюють його
в такій концентрації, в якій він знаходився в атмосфері у
певний період. Після їх відмирання обмін речовин
припиняється, а концентрація вуглецю в залишках організмів
починає зменшуватися у зв’язку з його розпадом. Заміряючи
вміст, можна встановити вік органічних залишків і,
відповідно, гірських порід та час різних геологічних та
історичних подій. За допомогою даного методу встановлено
епохи зледеніння в Європі та в Північній Америці.
Калій-аргоновий метод базується на визначенні
вмісту радіоактивного аргону в калієвих мінералах. Оскільки
відомо, що в процесі самочинного розпаду калію, 11% атомів
40 40
К переходять в аргон Ar, а решта 89% - в ізотоп кальцію
40
Са, вік мінеральних утворень при цьому визначається за
величиною співвідношення 40 Ar/ 40 К. Чим більше це
співвідношення, тим старший об'єкт, який вивчається. Однак
радіогенний аргон відносно швидко виділяється із багатьох
гірських порід. Тому цей метод застосовується переважно для
визначення абсолютного віку осадових порід, які досить
надійно затримують в собі радіогенний аргон. Крім того,
можливості його застосування обмежуються температурою і
0
тиском. Якщо породи піддавались нагріванню (понад 300 С) і
високому тиску, то його застосування для визначення
абсолютного віку гірських порід недоцільне.
57