Page 216 - 2585

Еолові рівнини широко поширені в арідній і
семиарідній зонах. Головна їх особливість полягає в
широкому розповсюдженні піщаних пагорбів і гряд. Вони, в
умовах відсутності рослинності, постійно переміщуються,
утворюючи характерні морфологічні ландшафти піщаних
пустель.
Вулканічні рівнини утворюються при виливі на
поверхню по тріщинах базальтових лав та акумуляції мас
попелу при вулканічних викидах. Вони захороняють
нерівності рельєфу і призводять до вирівнювання поверхні.
Більша частина вулканічних рівнин в сучасному рельєфі являє
собою високо припідняті сильно розчленовані ущелинами
плато.
На утворення рівнин і розвиток їх рельєфу великий
вплив мають тектонічні рухи земної кори, географічне
положення окремих територій земної поверхні, абсолютна та
відносна висота піднятть та ряд інших факторів. Тектонічні
рухи земної кори визначають можливість утворення
денудаційних або акумулятивних рівнин, а географічне
положення місцевості - той чи інший тип рельєфу.
Рівнини формуються тільки на певному
гіпсометричному рівні. Простори, розташовані вище цього
рівня, піддаються денудації, а нижче від нього - заповнюються
осадами. Для суші таким нижнім основним рівнем є рівень
Світового океану. Для внутрішніх частин материків -
поздовжні профілі рік, що є основною з’єднуючою ланкою
між сушею і морем. Верхній денудаційний рівень
розташований в горах. Він співпадає з сніговою і
льодовиковою лініями.
На поверхні суші протягом всієї геологічної історії
внаслідок взаємодії процесів денудації та акумуляції
утворились великі поверхні вирівнювання. В горах і на
рівнинах вони мають різне походження. Умови повної або
неповної компенсації ендогенних процесів екзогенними
визначають їх форму і початкову висоту та сприяють
наближенню до рівневої поверхні гравітаційного поля Землі.
Поверхні вирівнювання завершують розвиток рельєфу на

215