Page 158 - 2585

клімату, гідрогеологічних процесів, планетарного кругообігу
води та формування рельєфу.
Льодовиками називаються стійкі у часі накопичення
льоду на земній поверхні. Формуються вони тільки вище
снігової лінії. Сніговою лінією називають рівень, вище якого
сніг не встигає розтопитись за літо. При збільшенні товщини
снігового покриву ця лінія переміщується вниз, а при
потеплінні та зменшенні товщини снігу піднімається вгору.
Найвище положення снігової лінії - на північному та
південному тропіках, а найнижче - на полюсах (де вона
опускається до рівня моря). Оскільки за природними умовами
південна півкуля більш холодна, то в ній снігова лінія нижча і
0
на 70 південної широти знаходиться на поверхні Світового
океану. В північній півкулі снігова лінія досягає нульової
позначки тільки на північному сході Гренландії. Льодовики
широко розповсюджені у високих широтах північної і
південної півкуль Землі та у високих горах всіх широт.
Основна маса льодовиків міститься в Антарктиді та
2
Гренландії. Загальна площа сучасних льодовиків 16 млн. км
(11 % від площі суші). Загальний об'єм льоду, який міститься
З
у льодовиках, оцінюється близько 30 млн. км .
На поверхні суші льодовики формуються в районах, де
протягом року існує від'ємна температура і можливе постійне
накопичення снігу і льоду. Крім цього, необхідна наявність
похилих схилів і западин, захищених від Сонця і вітру.
Висота, на якій утворюються льодовики, в різних районах
земної кулі неоднакова. Вона залежать від географічної
широти, місцевого клімату, рельєфу, експозиції схилів,
саморозвитку льодовиків.
Сніг, який накопичився на поверхні Землі, ще не є
льодовиком. Для перетворення його у масу льоду він повинен
пройти ряд процесів. Накопичуючись у пониженнях рельєфу
або на вершинах гір, сніг за літо не встигає розтанути, а тому
його маса із року в рік збільшується. Він ущільнюється і під
впливом добових коливань температури перетворюється у
зернисту масу. Такий ущільнений зернистий сніг називається
фірном, а область його накопичення - фірновим полем. З

157