Page 88 - 2584

4) прийняття гіпотези про закони розподілу напрацю-
вання на відмову для окремих блоків;
5) визначення характеру і рівняння зв'язку між показ-
никами надійності окремих блоків ВВТ;
Як правило, відмови для ВВТ класифікуються за їх
фізичною суттю і виділяють:
1) механічну відмову, зумовлену порушенням
роботоздатності механічних елементів ВВТ;
2) електричну відмову, що проявляється в порушенні
роботоздатності електричних ланок, елементів електричних
блоків і ліній зв'язку;
3) метрологічну відмову, зумовлену виходом якої-
небудь метрологічної характеристики за межі встановленого
допуску.
Механічна відмова зовнішньо проявляється в
порушенні герметичності або міцності чутливих елементів,
або перетворювачів, в заклинюванні рухомих елементів
(наприклад, турбінки в турбінних лічильниках, роторів в
об'ємних лічильниках) тощо. Причиною механічної відмови
може бути вплив параметрів стану газу (температури, тиску),
наявність механічних та агресивних домішок, механічні
впливові фактори, такі як гідравлічні та механічні удари,
механічні вібрації, лінійні прискорення тощо.
Найбільш ймовірні причини електричних відмов — ме-
ханічні впливові фактори на електричні блоки і лінії зв'язку,
температурні, теплові і кліматичні дії (вологість, хімічний
склад навколишнього середовища тощо).
Метрологічна відмова є скритою відмовою, яка не
може бути виявлена при експлуатації ВВТ. Вона виявляється
під час проведення випробувань, наприклад, перевірці чи
метрологічній атестації ВВТ. Причинами метрологічної
відмови, як правило, є тимчасові зміни властивостей ВВТ і
умов експлуатації, що вплинули на похибку, варіацію,
нестабільність нуля ВВТ тощо.

85