Page 87 - 2584

встановлює форми контролю, періодичність аналізу
надійності, види її розрахунків, випробувань, форми збору
інформації в процесі дослідної експлуатації ВВТ тощо.
Експериментальна оцінка надійності ВВТ загалом є до-
сить тривалою в часі та з використанням значних матеріаль-
них ресурсів. Складність отримання адекватної оцінки надій-
ності ВВТ полягає в тому, що ця властивість здебільшого сто-
сується майбутнього її існування, коли умови експлуатації
досить різнофакторні і малопередбачувані. Іншими словами,
характеристики надійності кожної конкретної одиниці ВВТ
носять прогнозований характер, тому при оцінці показників
надійності в сукупності з розрахунковими методами досить
широко застосовується експериментальна поелементна
оцінка. Методика проведення таких випробувань залежить від
конкретної схеми ВВТ, її конструктивних особливостей, умов
і специфіки експлуатації.
Вимоги до показників надійності ВВТ формуються в тех-
нічному завданні і, як правило, найчастіше регламентується
ймовірність безвідмовної роботи Р(t) з заданою довірчою
ймовірністю протягом встановленого інтервалу часу напра-
цювання на відмову 1. Необхідною апріорною інформацією є
схема ВВТ, особливо принципові схеми електронних блоків,
механічні вузли та деталі, їх з'єднання тощо, а також специфі-
кація стандартних елементів. Для стандартних елементів по-
винні приводитись їхні індивідуальні показники надійності у
вигляді ймовірності безвідмовної роботи. Бажано також мати
дані про закон розподілу напрацювання на відмову окремих
вузлів та блоків, а також ВВТ загалом за результатами випро-
бувань аналогів. Таким чином, модель формування показни-
ків надійності ВВТ повинна включати такі процедури:
1) встановлення структурної блок-схеми ВВТ;
2) розподіл вимог до надійності між блоками ВВТ;
3) проведення теоретичних розрахунків надійності окре-
мих блоків і ВВТ загалом;

84