Page 22 - 2582

Напруга дотику при одиничному заземлювачі
Розглянемо приклад: нехай ми маємо обладнання, наприклад електродвигуни,
корпуси яких заземлені з допомогою одиничного заземлювача (електрода) (рис. 2.4).
При замиканні на корпус одного з цих двигунів на заземлювачі і всіх приєднаних до
нього металевих частин, в тому числі на корпусах двигунів, появиться потенціал  з.
Поверхня землі навколо заземлювача також буде мати потенціал, крива розподілу
якого залежить від форми і розмірів заземлювача (електрода).

Рисунок 2.4 – Напруга дотику при одиничному заземлювачі
1 – крива розподілу потенціалу; 2 – крива розподілу, яка характеризує зміну U ДОТ –
при зміні х.

Напруга дотику для людини, яка торкається заземленого корпуса двигуна і
стоїть на землі (див. випадок 3 на рис. 2.4), визначається відрізком АВ і залежить від
форми потенціальної кривої і відстані х між людиною і заземлювачем: чим дальше
від заземлювача знаходиться людина, тим більша U ДОТ і навпаки.
Так, при найбільшій відстані, тобто при х=, а практично при х=20 м
(випадок 1 на рис. 2.4) напруга дотику має найбільше значення: U ДОТ= з, при цьому
 1=1.
Це найбільш небезпечний випадок дотику.
При найменшому значенні х, тобто коли людина стоїть безпосередньо на
заземлювачі (випадок 2 на рис. 2.4) U ДОТ=0 і  1=0.
Це безпечний випадок: людина не піддається дії напруги, хоча вона і

знаходиться під потенціалом заземлювача  з.
При інших значеннях х в межах 0-20 м (випадок 3 на рис. 2.4) напруга дотику
U ДОТ зростає від 0 до  з, а  1 – від 0 до 1.

Напруга дотику з урахуванням падіння напруги в опорі основи, на якому стоїть
людина

Струм, що стікає в землю через людину, яка стоїть на землі, підлозі і іншій
основі, долає опір не лише тіла людини, але і цієї основи, вірніше, тих його ділянок,
з якими мають контакт підошви ніг людини (опір взуття, шкарпеток і т. п. в даному

20