Page 29 - 2577

N N
 ji,
x
 kl   kl  пов./с. (2.3)
ij
 i 1  j 1
Це означає, що від кожної пари вузлів i та j по лінії (k,l) проходить певна доля
повідомлень x  ji,  . Якщо ми візьмемо суму за індексами i та j, то отримаємо величину потоку
kl
 .
kl
Для змінних x  ji,  повинна виконуватись умова збереження потоку в мережі.
kl
Розглянемо такі три випадки:
1) Вузли l та і співпадають: l = i.
В цьому випадку
N N
x  , ji  x  , ji   1.
 kl  lk
k  1   1 




k
 0  1

1
2

 ji, 
x  j
 kl kl
kl l
N
x
N  kl  , ji  1
x  , ji  1 k 1 
 lk
k  1
i k
–го - го
Рисунок 2.6 – Схема руху повідомлень від і до j вузлів

2) вузли l та j співпадають: l=j. Тоді
N N
x , (i ) j  x , (i ) j  1.
 kl  lk
 1   1 
k
k




 1  0
3) В тому випадку, коли l≠i та l≠j маємо
N N
x ( i j ) ,  x ( i j ) ,  0 .
 kl  lk
k 1 k 1
Отримані умови об`єднаємо в одну
  l,1  i;
N N 
x i, ( j)  x i, ( j)  0 l ,  i, j; (2.4)
 kl  lk 
k 1 k 1 
 l , 1  j.
Позначимо через z середній час затрачений на передачу повідомлення, що виникло у
ij
вузлі і та адресується вузлу j (міжкінцева звтримка повідомлень). Важливою
характеристикою якості функціювання мережі є середній час затримки повідомлень Т, який
може бути визначений як зважена сума між кінцевих затримок
1 N N
T   z . (2.5)
ij
  ij
 i 1  j 1
Середнє число поступлень N в мережу і середня затримка Т зв`язані формулою
c
N   T ,
c
яка відома як формула Літтла.

26