Page 17 - 2577
P. 17

2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ МАРШРУТИЗАЦІЇ В
                                           КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ

                   2.1 Основні поняття і визначення

                   Під  алгоритмами  маршрутизації  розуміють  протокол  мережевого  рівня,  який  керує
            пакетами  при  їх  русі  мережею  до  необхідного  місця  призначення.  Момент  часу,  коли
            приймається рішення про вибір маршруту, залежить від того чи використовують  у мережі
            дейтограмну передачу (багатошляхову) або віртуальне з’єднання (одношляхова). В першому
            випадку  два  послідовних  пакети  одного  й  того ж  повідомлення  можуть  рухатись  різними
            маршрутами і для кожного пакету вибір маршруту здійснюється індивідуально. В мережі з
            віртуальним  з’єднанням  маршрут  вибирають  шляхом  встановлення  певного  віртуального
            з’єднання.  Всі  пакети  віртуального  з’єднання  послідовно  використовують  цей  шлях  до
            момента,  коли  віртуальне  з’єднання  закінчує  своє  існування  або  для  даного  з’єднання  з
            певних  причин  вибирають  інший  маршрут.  Розглянемо  ці  два  способи  маршрутизації
            детальніше. Як приклад, розглянемо комп`ютерну мережу показану на рис. 2.1.
                   Допустимо, що станція А повинна передати станції Е повідомлення складене із трьох
            пакетів. Вона передає пакети 1,2,3 на вузли 3. Кожний пакет має адрес свого одержувача, в
            даному  випадку  -  Е.  Для  кожного  пакета  вузол  4  повинен  приймати  рішення  про
            маршрутизацію. Допустимо, що вузол 4 може направити пакет під номером один як на вузол
            5 так і на вузол 7. У даному випадку вузол 4 визначає, що черга на вузлі 5 коротша ніж на
            вузлі  7,  тому  ставить  пакет  №  1  в  чергу  на  вузлі  4.  Те  ж  відбувається  і  для  пакета  під
            номером два. Але, коли приходить пакет під номером 3, то вузол 4 виявляє, що черга у вузлі
            7 стала коротшою, і ставить пакет № 3 у цю чергу. В результаті може виявитись, що пакет №
            3 досягне вузла 6 швидче ніж пакет № 2 або навіть пакет №  1. Таким чином, може статись,
            що  пакети маючи одну  й  ту  ж  адресу  призначення,  направляться  різними маршрутами  до
            пункту  Е  в  різному  порядку.  Станція  Е  повинна  сама  визначити  правильний  порядок
            передачі  пакетів.  При  такому  методі,  кожний  пакет,  який  обробляється  незалежно,
            називається дейтаграмою.































                   Рисунок 2.1 - Проста комп`ютерна мережа

                   У  випадку  віртуального  каналу  маршрут  проходження  пакетів  встановлюють
            заздалегідь. Допустимо, як і в попередньому прикладі, що станція А повинна відправити на


                                                           14
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22