Page 51 - 2572

- за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води,
територіальні та внутрішні морські води, а також підземні
горизонти, в т.ч. скиди, що здійснюються підприємствами
через систему комунальної каналізації;
- розміщення відходів у навколишньому природному
середовищі.
Розрізнюють дві категорії платежів за забруднення
навколишнього середовища:
- платежі за нормативно допустиме забруднення, тобто
за викиди (скиди) речовин в межах лімітів (ГДВ, ГДС)
- платежі за нормативні постійні та разові (залпові)
викиди (скиди)
Гранично допустимі викиди (ГДВ) або скиди (ГДС) – це
кількість забруднюючих речовин, що викидається або
скидається в навколишнє природне середовище з окремого
джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії
інших джерел забруднення та перспективи розвитку
підприємства не перевищує встановлених норм екологічної
безпеки людини.
Тимчасово погоджені викиди (ТПВ) або скиди (ТПС) – це
кількість забруднюючих речовин, що викидається або
скидається в навколишнє природне середовище з окремого
джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на
відповідний строк – до досягнення гранично допустимих
викидів або скидів.
За понадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і
розміщення відходів встановлюється підвищений розмір плати
на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів, що
враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів
кратності плати за понадлімітні викиди і скиди забруднюючих
речовин і розміщення відходів.
Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди
встановлюються радами народних депутатів базового рівня в
межах від 1 до 5.
Платежі підприємства за викиди (скиди) забруднюючих
речовин та розміщення відходів у межах лімітів відносять ся на

49