Page 17 - 2572

суспільство", до нього відносять розвинуті країни Європи,
Північної Америки, Японію та ін.
Коли в розвинутих країнах ВНП сягає кількох десятків
тисяч доларів, то вони переходять до розряду
"постіндустріального суспільства". Автори цієї концепції
вважають, що всі країни мають бути схожими на СПІА.
Модель світу № 2. Автори зі складного комплексу
глобальних соціально-економічних процесів вичленували
декілька вирішальних, на їхній погляд, для долі людства
факторів (зростання чисельності світового населення, зростання
промислового виробництва, виробництва продовольства,
зменшення мінеральних ресурсів і зростання забруднення
навколишнього середовища).
Моделювання за допомогою ЕОМ показало, що за наявних
темпів зростання населення (подвоєння за 33 роки) і
промислового виробництва (подвоєння за 10—14 років)
протягом перших десятиліть XXI ст. мінеральні ресурси будуть
вичерпані, зростання виробництва припиниться, а забруднення
природного середовища стане незворотним.
Для запобігання цьому автори запропонували концепцію
"нульового зростання", тобто різкого скорочення темпів
зростання населення і промислового виробництва, звівши до
рівня простого відтворення людей і машин за принципом "нове
тільки замість старого". Тобто, хто встиг піти вперед і хто
відстав — усі повинні залишатися на тому самому рівні.
Модель світу № 3. Автори запропонували замість
"нульового зростання", що не влаштовує країни, які
розвиваються, принцип скорочення розриву в рівні розвитку
країн. Запропонували шляхи вирішення продовольчої і
енергетичної проблем. Ці пропозиції можна вважати
справедливими і прийнятними для бідних. Однак реалізація їх
призвела б до зміни існуючого міжнародного порядку,
заснованого на приватній власності, на залежності країн, що
розвиваються, від більш розвинутих, що На сьогодні не реально
і не можливо.
Доповідь Римського клубу. Суть цієї програми полягає в
тому, щоб "підтягти" країни, що розвиваються, до рівня розви-

15