Page 31 - 25

– диф-легматор; 8 – кран; 9 – холодильник; 10 – приймач
дистиляту; 11,12 – ЛАТРи.

Рисунок 3.3 – Схема ректифікаційної установки

Коли в ємність 10 буде відібрано приблизно 50мл
гексану, записують температуру верха колонки.
Закривають кран 8, виключають нагрів куба та колонки
і дають можливість повністю стекти рідині з насадки в
куб.
На рефрактометрі визначають показники
заломлення чистих компонентів (гексану і бензолу),
одержаних дистиляту і залишку в кубі.

3.5 Обробка результатів досліду

Склад дистиляту і залишку визначають за
графіком, на осі ординат якого відкладають показники
б
г
заломлення гексану n і бензолу n , а також дистиляту
Д
Д
з
д
n і залишку n ; на осі абсцис – вміст гексану у
Д
Д
%об.(рис.3.4). Показники заломлення чистих
компонентів суміші з’єднують прямою лінією. Зі
д
з
значень n і n проводять горизонталі до перетину з
Д
Д
цією лінією. З точок перетину 1 і 2 опускають
перпендикуляри на вісь абсцис і одержують вміст
гексану в залишку x та дистиляті y . Одержані
R D
значення показників заломлення і склади продуктів
заносять в таблицю 3.1.
За одержаними значеннями складу дистиляту y і
D
залишку x графічним методом визначають теоретичну
R
і фактичну кількість тарілок в експериментальній
колоні. Графічний метод визначення теоретичної
кількості тарілок в колоні наведений на рис.3.5.
Спочатку будують криву рівноваги фаз за рівноважними
концентраціями парової і рідкої фаз. Пізніше будують
робочі лінії верху і низу колони. Координати
т.К( y  y ; х  у ) і т.L( х  ; 0 у  у Д /( 1 Ф Ф ) ) для
Д
Д
побудови робочої лінії верху колони. Координати т.М
( y  x ; x  x ), а т.S знаходиться на перетині ординати
R R