Page 149 - 249_
P. 149

Алювіальні  рівнини  -  один  із  найбільш  поширених
                            типів  акумулятивних  рівнин,  які  являють  собою  широку
                            річкову акумулятивну терасу або сукупність терас і заплавин.
                                   Пролювіальні  рівнини  широко  поширені  в  арідних  і
                            семиарідних  умовах  біля  підніжжя  гір.  Тут  великі
                            пролювіальні      наземні    дельти    утворюють       суцільний
                            пролювіальний  шлейф,  морфологічно  виражений  у  вигляді
                            пологої передгірської рівнини.
                                   Моренні  рівнини  широко  поширені  на  континентах
                            північної     півкулі     в     межах      давніх,     особливо
                            пізньочетвертинних материкових зледенінь.
                                   Флювіогляціальні       рівнини     тісно    пов'язані    з
                            моренними.  Це  піщані  зандрові  рівнини,  які  утворилися  під
                            час танення льодовиків.
                                   Озерні рівнини утворюються на місці великих озерних
                            палеодепресій  або  в  результаті  злиття  декількох  дрібних
                            озерних западин, наповнених типовими озерними осадами.
                                   Еолові  рівнини  широко  поширені  в  арідній  і
                            семиарідній  зонах.  Головна  їх  особливість  полягає  в
                            широкому розповсюдженні піщаних пагорбів  і гряд. Вони, в
                            умовах  відсутності  рослинності,  постійно  переміщуються,
                            утворюючи  характерні  морфологічні  ландшафти  піщаних
                            пустель.
                                   Вулканічні  рівнини  утворюються  при  виливі  на
                            поверхню  по  тріщинах  базальтових  лав  та  акумуляції  мас
                            попелу  при  вулканічних  викидах.  Вони  захороняють
                            нерівності  рельєфу  і  призводять  до  вирівнювання  поверхні.
                            Більша частина вулканічних рівнин в сучасному рельєфі являє
                            собою  високо  припідняті  сильно  розчленовані  ущелинами
                            плато.
                                   На  утворення  рівнин  і  розвиток  їх  рельєфу  великий
                            вплив  мають  тектонічні  рухи  земної  кори,  географічне
                            положення окремих територій земної поверхні, абсолютна та
                            відносна  висота  піднятть  та  ряд  інших  факторів.  Тектонічні
                            рухи  земної  кори  визначають  можливість  утворення
                            денудаційних  або  акумулятивних  рівнин,  а  географічне
                            положення місцевості - той чи інший тип рельєфу.
                                   Рівнини      формуються        тільки     на     певному
                            гіпсометричному  рівні.  Простори,  розташовані  вище  цього
                            рівня, піддаються денудації, а нижче від нього - заповнюються
                            осадами.  Для  суші  таким  нижнім  основним  рівнем  є  рівень
                            Світового  океану.  Для  внутрішніх  частин  материків  -
                            поздовжні  профілі  рік,  що  є  основною  з’єднуючою  ланкою
                            між  сушею  і  морем.  Верхній  денудаційний  рівень
                            розташований  в  горах.  Він  співпадає  з  сніговою  і
                            льодовиковою лініями.
   144   145   146   147   148   149   150   151