Page 133 - 249_
P. 133
зміни в режимі стоку і водоносності рік відбуваються при
використанні води на зрошування та інші господарські цілі,
при скиданні забруднених стічних вод тощо. Колосальні
небажані наслідки мало створення Дніпровського каскаду
водосховищ в рівнинних умовах України. Воно викликало
значну зміну гідрогеологічних, гідрологічних та інженерно-
геологічних умов, що призвело до затоплення і підтоплення
понижених ділянок окремих територій, втрати цінних
сільськогосподарських угідь на значних територіях.
Постійного підтоплення і заболочування зазнають
міські території за рахунок підпору води зі сторони
гідротехнічних споруд, а також за рахунок планування
поверхні та освоєння прилеглих неужитків. Це призводить до
пониження дренуючої ролі балок та ярів в результаті
засипання їх слабофільтруючим матеріалом.
Значним наслідком антропогенного впливу на рельєф є
виникнення суфозії. Вона являє собою вилуговування
розчинених солей з подальшим вимиванням дрібних
мінеральних частинок гірських порід і грунтів плинними
водами. В природних умовах суфозія розвивається порівняно
повільно впродовж десятиріч. Однак під впливом техногенних
факторів її розвиток різко прискорюється. Найбільш
інтенсивно вона проявляється в районах будівництва гребель
або водосховищ, при довготривалому відкачуванні підземних
вод із відкритих кар'єрів і котлованів, при підземних гірничих
виробках, при водопонижуючих заходах у свердловинах. В
результаті суфозії утворюються підземні порожнини, що
супроводжуються перебудовою наземних форм рельєфу у
вигляді блюдець, подів, лійок, западин тощо. Особливого
розвитку такі форми антропогенного рельєфу набувають в
карбонатних глинах, лесах та інших пилуватих породах.
Особливо активно проходить руйнування і зміна
рельєфу денної поверхні при техногенезі, який прямо або
побічно впливає на процеси вивітрювання, погіршуючи якість
атмосфери, гідросфери, літосфери і біосфери. Забруднення
атмосфери сірчаними газами, окисом вуглецю, двоокисом
азоту, пилом та іншими хімічними речовинами, властивими
промисловим викидам, призводить до утворення техногенної
кори вивітрювання. Вона формується завдяки
розущільненню, дезінтеграції і зміні складу порід. Сприяє
цьому також переміщення порід у величезній кількості при
відкритих і підземних гірничих роботах. За даними
А.М.Рибчикової, об'єм речовини, який щорічно
переміщується в результаті виробничої діяльності людини,
З
оцінюється в 10 тис. км , що становить близько 20 трлн. тонн.
Переміщення такої кількості гірських порід різко змінює