Page 65 - 2115

3 Час реєстрації (t p) – часовий інтервал між початком подачі
рахункового імпульсу і моментом встановлення результату
рахунку, тобто закінчення найтривалішого перехідного процесу в
лічильнику.

Підсумовуючі двійкові лічильники
На рисунку 4.1 приведена схема і тимчасові діаграми, що
пояснюють роботу чотирьохрозрядного двійкового лічильника, що
підсумовує, з ланцюгами послідовного перенесення (інверсний
вихід i-го розряду (тригера) сполучений з входом (i+1) -го розряду).
Лічильник побудований на D-тригерах, тактованих фронтом
синхроімпульса, перетворених в асинхронні Т-тригери (інверсний
вихід тригера (Q ) сполучений з інформаційним входом (Di)).
i
Входом лічильника служить вхід крайнього лівого тригера
(Т 0), двійковий код результату рахунку формується на виходах
тригерів Q 0, Q 1, Q 2, Q 3 (Q 0 – молодший, а Q 3 – старший розряди
4
результату рахунку). Місткість даного лічильника К=2 =16, тому
максимальне свідчення лічильника, відповідне подачі на його вхід
1
2
3
0
15 рахункових імпульсів Q 3Q 2Q 1Q 0=1111 2=12 +12 +12 +12 =15 10.
16-й рахунковий імпульс встановлює всі тригери в початкове
(нульове) пзанчення, отже, шина “скидання” (установка “0”)
необхідна лише на початку роботи лічильника. Оскільки після
подачі кожного чергового вхідного імпульсу Т-тригер переходить в
протилежний стан, період проходження імпульсів на виходах
кожного розряду в два рази більший, ніж на його вході. У будь-який
момент часу стан лічильника однозначно визначає число імпульсів,
що поступили на його вхід. Так, наприклад, після надходження на
вхід лічильника 3-х рахункових імпульсів тригери (розряди)
лічильника перейдуть в стан Q 3=0, Q 2=0, Q 1=1, Q 0=1 (див. мал. 1, б),
тобто результат рахунку 0011, а після 7-го рахункового імпульсу –
0111 і т.д.

Рис. 4.1. - Підсумовуючий двійковий лічильник:
а) схема; б) часові діаграми

63