Page 25 - 2
P. 25
25
Для перевірки результатів роботи необхідно встановити курсор у поле Фото
потрібного запису, після чого виконати команду Об'єкт, Відкрити з контекстного
меню, яка дозволяє переглянути вибраний рисунок, показавши його на екрані.
3 Запити
3.1 Основні поняття
Запит представляє собою переформовану інформацію таблиць і має вигляд
таблиці. Основним призначенням запиту є підготовка даних таблиць для
виготовлення інших запитів, форм та звітів. Він також може використовуватися для
тих цілей, що і таблиця – доповнення БД новими даними, редагування даних і
виведення на екран та друк, виконання пошукових операцій. В цьому випадку запит
має деякі переваги, а саме: на відміну від таблиці, запит може містити не всі, а
вибрані поля таблиці, інформація декількох полів може бути об'єднана в одне поле,
запит може містити дані з декількох таблиць, має ширші можливості застосування
виразів та ін.
Так само як і таблиця, запит дозволяє застосовувати сортування, фільтрацію та
пошук даних.
Слід особливо підкреслити, що запити не дублюють таблиці, а містять їхню
поточну інформацію. Запит формується заново при кожному його відкритті для
перегляду. Результат виконання (відкриття) запиту називається вибіркою.
За будовою розрізняють два види запиту: простий і перехресний. Простий запит
виглядає як звичайна таблиця і в найпростішому випадку може складатися з однієї
таблиці, яка має лише одне поле. Перехресний містить згруповані дані по рядках і
стовпчиках, у нашому прикладі це може бути розподіл підсумованих вкладів
платників по фондах.
Запит дозволяє вводити дані (умови) для поточного відбору інформації в
момент його відкриття, тоді він називається запитом з параметром.
3.2 Зв'язки між таблицями
Особливістю запиту є можливість об'єднання інформації з декількох таблиць.
Об'єднувати можна тільки таблиці, які мають спільне поле. Як правило, спільне
поле є ключовим, воно може називатися по-різному, але мусить бути однотипним у
всіх таблицях. У нашому прикладі – це кодові поля.
Розрізняють три типи зв'язків:
— один до одного. В цьому випадку кожному запису однієї таблиці відповідає
один запис другої. Використовується він тоді коли маємо декілька таблиць з
однаковою кількістю записів і вони є, ніби, продовженням одна другої в
ширину. Це, наприклад, коли в одній таблиці міститься головна, а в другій –
другорядна інформація для кожного запису. Також, коли таблиця має надто
багато полів, у зв'язку з чим її ділять на декілька таблиць, які потім зв'язують;
— один до багатьох. Цей тип зв'язку зустрічається найчастіше. В нашому прикладі
– виконання одним платником багатьох платежів;