Page 38 - 190_
P. 38

38
               найбільше задовольняли б виявлені потреби, встановлення відповідних цін, налагоджування

               системи  розподілу  товарів  і  послуг,  то  без  сумніву  такі  товари  та  послуги  буде  легко

               реалізувати,  і  проблема  їх  збуту  не  виникатиме.  Відомий  фахівець  з  проблем  управління
               Пітер Друкер говорив: “Мета маркетингу – зробити зусилля щодо збуту непотрібними. Його

               мета – так добре пізнати і зрозуміти клієнта, що товар чи послуга будуть точно підходити
               цьому клієнтові і продаватимуть себе самі”.

                      Однак це не означає, що зусилля, пов’язані із збутом та його стимулюванням, стають

               непотрібними.  Вони  швидше  стають  частиною  більш  масштабного  “маркетингового
               комплексу”,  тобто  набору  маркетингових  засобів,  які  слід  гармонійно  пов’язувати  один  з

               одним для досягнення максимального впливу на ринок.
                      Інший відомий фахівець Філіп Котлер дає таке визначення маркетингу: “Маркетинг –

               це вид людської діяльності, спрямованої на задоволення прагнень і потреб шляхом обміну”.
                      Процес обміну вимагає роботи. Тим, хто хоче продавати, необхідно шукати покупців,

               виявляти  їх  потреби,  проектувати  відповідні  товари,  просувати  їх  на  ринок,  зберігати,

               перевозити,  домовлятися  про  ціни  і  т.д.  Основу  діяльності  маркетингу  складають  такі
               поняття як розробка товару, дослідження, налагоджування комунікацї, організація розподілу,

               встановлення цін, розгортання служби сервісу.




                      IX.      Communicative situation:

                      I asked a question to a group of shopping center managers, “If you were to do one thing in
               your professional work that you know would have enormously positive effects on the results, what

               would it be?” Their unanimous response was to build helpful personal relations with the tenants, the
               owners of the stores inside the shopping centres.

                      We did an analysis of the time they were spending on that activity. It was less than 5%.

               They had good reasons – problems, one right after another.
                      They were spending very little time with the store managers, and the time they did spend

               was  filled  with  negative  energy.  The  only  reason  they  visited  the  store  managers  at  all  was  to
               enforce the contract – to collect the money or discuss advertising or other practices that were out of

               harmony with center guidelines, or some similar thing.
                      The store owners were struggling for survival, let alone prosperity. They had employment

               problems, cost problems, inventory problems, and a host of other problems. Most of them had no

               training in management at all. Some were fairly good merchandisers, but they needed help. The
               tenants didn’t even want to see the shopping center owners. They were just one problem to contend
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43