Page 66 - 18

можливiсть збереження покладу i його висоту (метод "критичного
напрямку");
– на багатокупольних пiдняттях в склепiннi найбiльш значного i
гiпсометрично високого куполу i в межкупольнiй зонi, що визначає ступiнь
заповненостi всiєї структури (метод "критичного напрямку");
– в умовах незбіжності структурних планiв в склепiннях антиклiнальної
складки по верхньому i нижньому горизонтах.
В цьому випадку другу свердловину бурятьздебільшого на лiнiї, яка
проходить навхрест простягання складки на її бiльш похилому крилi, тобто в
напрямку можливого змiщення склепiння, яке називається "принциповим
напрямком";
в) закладання профiлю iз трьох незалежних пошукових свердловин
доцiльно:
– навхрест простягання брахiантиклiнальних структур;

– уздовж довгої осi витянутих антиклiнальних складок;
– дiагонально до простягання вузьких лiнiйно витягнутих складок при
умовi недостатньої iнформацiї про змiщення структури з глибиною;
– за трикутною системою (зигзаг-профiль) в напрямку регiонального
занурення i уздовж простягання пластiв при пошуках рукавоподiбних, дельтових,
барових та iнших лiтологiчних покладiв нафти i газу;
11) у випадку вiдсутностi промислових припливiв нафти або газу в перших
трьох свердловинах (в результатi невiдповiдностi структурних планiв і бiльш
складної, нiж очікувалось, геологiчної будови тощо) питання про закладання
наступних пошукових свердловин на видiлений пошуковий поверх вирiшується
за результатами розгляду вiдповiдних обгрунтувань, що представляються
нафтогазорозвiдувальними пiдприємствами iз висновками науково-дослiдних

органiзацiй;
12) при наявностi рiзкої невiдповiдностi структурних планiв рiзних
стратиграфiчних комплексiв i особливо мiж тими горизонтами, де очiкуються
поклади, свердловини необхiдно розташовувати так, щоби кожна пробурена
свердловина, розкривала перспективнi горизонти рiзних структурних поверхiв,
що забезпечила одержання максимальної iнформацiї про поклади.

2.4.2 Геологічна основа для закладання свердловин

Пошукове бурiння проектується i проводиться на основi створеної
попереднiми дослiдженнями гiпотетичної схеми-моделi "майбутнього"
родовища, складеного з тим чи iншим ступенем достовiрностi. Намiченi до
бурiння пошуковi свердловини повиннi забезпечити пiдтвердження робочої
гiпотези та її уточнення, а також можливiсть створення нової, бiльш
обгрунтованої моделi у випадку непiдтвердження старої.
Вибiр точок закладання свердловин базується на об'ємному уявленнi про

будову очікуваного в надрах покладу вуглеводнів, що передбачає знання його
морфологiї i приблизних розмiрiв ще до початку пошукового бурiння.

65