Page 44 - 18

негативних (переважно генеруючих) структур, час і масштаб останнього
етапу прогинання, кількість і товщину осадових комплексів, кількість і тип
незгідностей тощо.
Палеотектонічні критерії дозволяють класифікувати геологічні об’єкти за
характером процесів, які сформували іхню сучасну структуру. Із цих критеріїв
головними є два: максимальні глибини залягання комплексів, що складають
розріз, і співвідношення морфології успадкованих і новоутворених структур.
Перший з них дозволяє класифікувати геологічні об’єкти за генераційним
потенціалом і часом формування покладів, другий - за відношенням до можливих
шляхів міграції і за часом переформування покладів. З інших палеоструктурних
критеріїв слід відмітити: співвідношення етапів прогинання і здіймання, час і
тривалість формування поверхонь неузгоджень і розривних дислокацій, характер

і масштаб магматизму тощо.
Неотектонічні критерії дають можливість класифікувати геологічні
об’єкти за умовами збереженості і можливого переформування існуючих
покладів нафти і газу. Основними неотектоенічними критеріями є: абсолютні
амплітуди новітніх піднять та інтенсивність новітніх рухів. В районах з великими
абсолютними амплітудами новітніх піднять суттєво погіршуються умови
збереження покладів нафти і газу. Підвищена інтенсивність новітніх рухів в
цілому веде до погіршення умов збереження покладів. Разом з тим в районах
інтенсивних піднять падіння пластового тиску спричиняє перехід
водорозчиненого газу у вільну фазу і обумовлює виникнення нових покладів.
Такі райони є переважно газоносними. В районах новітніх інтенсивних занурень
осадовий чохол збагачується як нафтою, так і газом, що пов’язано з деяким
покращенням умов збереженості покладів і з генерацією додаткових об’ємів

вуглеводнів.
Тектонічні критерії оцінки нафтогазоносності є визначальними при
підрахунку прогнозних ресурсів об’ємно-генетичними методами.
Палеогеографічні критерії дають можливість класифікувати геологічні
об’єкти за характером процесів, які сформували їхню сучасну структуру. Із цих
критеріїв головними є:
– співвідношення морських і континентальних відкладів в осадовому
розрізі;
– фаціальна належність порід-покришок і порід-колекторів в межах об’єкта.
Перший з цих критеріїв дозволяє оцінити генераційний потенціал об’єкта,
другий – морфологію і якість ізолюючих і проникних тіл в його розрізі.
Важливими палеогеографічними критеріями також є: частка червонобарвних
відкладів в осадовому розрізі, співвідношення теригенних і карбонатних
відкладів, піщанистість теригенних розрізів і т.д.
Літологічні критерії оцінюють горизонтальну і вертикальну
неоднорідність розрізу головним чином за фільтраційними властивостями порід,

що його складають. Вертикальна неоднорідність дозволяє розчленувати розріз на
комплекси, що складаються з проникної частини та ізолюючої її покришки.
Горизонтальна неоднорідність властивостей цих основних елементів комплексу

43