Page 8 - 17

10
брекчії, мілоніти; при хімічних перетвореннях всередині самої породи, у

прикупольних зонах, під час кінцевих стадій формування даної породи

(автометаморфізм) – Be, Li, Ta, Nb, U; при комбінації вище перерахованих

факторів, аналогічно до автометаморфізму, але у бокових зонах породи

(метасамотоз) – Be, Li, Ta, Nb, W, Mo, Au.

Методи і способи буріння свердловин, а надто видобування нафти і газу з

різних покладів в значній мірі залежать від характеристик порід-колекторів

(порових, тріщинних, кавернозних та змішаних), серед яких найважливішими є

пористість та проникність.

Пористість – це об’єм породи, не заповнений твердою речовиною, і

поділяється на відкриту (ефективну) і загальну. Відношення об’єму всіх пор

(V зп) до загального об’єму породи називають коефіцієнтом пористості:

m = V зп/V гп (1.1)

Відношення об’єму сполучених між собою (відкритих) пор V вп до

загального об’єму гірської породи V гп – коефіцієнтом відкритої (ефективної)

пористості:

m в = V вп / V гп, (1.2)

У природних умовах пори заповнені водою, нафтою або газом, причому

ступінь насичення ними пор характеризуються коефіцієнтами водо- (К в), нафто-

(К н) і газонасичення (К г).

Проникність характеризує здатність гірської породи пропускати через

2
себе флюїд і характеризується коефіцієнтом проникності (К, м ), який
визначається за формулою:

К=QL/(F(P 1-P 2)), (1.3)

3
де Q – витрата рідини чи газу, м /с; – в’язкість, Пас; L – довжина зразка
2
породи, м; F – площа перетину зразка породи, м ; Р 1-Р 2 – перепад тиску на

вході та виході, Па.

Розрізняють абсолютну (порода повністю насичена тільки однією фазою),

фазову (порода насичена однією фазою при наявності іншої) і відносну

(відношення фазової до абсолютної) проникності.