Page 54 - 166

54

короткі патрубки, а також природні і штучні аномалії на кривих РК, МЛМ,
дефектоміра.
Глибини знаходження вибою і контрольних реперів та відповідні їм
покази лічильника глибин відмічають в акті промірювання кабелю.
Перед встановленням первинних засобів підривання і під’єднанням
апарату до кабелю керівник ПВР подає перший попереджувальний звуковий
або світловий сигнал. Встановлення в апарат первинних засобів ініціювання і
приєднання апарату до кабелю виконує безпосередньо біля гирла свердловини
підривник разом із керівником ПВР, попередньо перевіривши відсутність
електричного потенціалу в електровибуховій магістралі.
Після опускання за командою керівника ПВР всіх видів ПВА на глибину
не менше 50 м вдруге перевіряють електричний опір електровибухової
магістралі.
Швидкість опускання в свердловину корпусних прострільно-вибухових
апаратів не повинна перевищувати 2 м/с, а безкорпусних – 1 м/с. При
наближенні апарату до рівня рідини, до уступів та різких викривлень стовбура
свердловини, до фільтра, до головки хвостовика, перехідника чи звуження в
обсадній колоні швидкість опускання знижується не менш ніж в 2 рази.
Найбільш точне встановлення апарату в інтервалі робіт досягається при
використанні в якості відмітки глибин контрольних реперів і опусканні
прострільно-вибухового апарату разом із геофізичним приладом. В такому
випадку похибка у визначенні глибин не перевищує 0.3-0.5 м незалежно від
глибини знаходження інтервалу ПВР.
Прострільно-вибуховий апарат зупиняють біля вибою або дещо нижче
заданої глибини, а потім здійснюють його підйом на малій швидкості до
встановлення у потрібному інтервалі. Перевіряють провідність і опір
електровибухової лінії контрольно-вимірювальними приладами і визначають
необхідну напругу (струм 0.8-1.0 А) для надійного спрацьовування засобів
ініціювання. Розрахункову напругу підвищують в 1.5-2.0 рази, беручи до уваги
можливість витікання струму з кабелю.
Приведення в дію апарату здійснюють шляхом подання в
електровибухову магістраль потрібної напруги при натисканні кнопки
«Вогонь» на панелі ПВР чи кнопки «Вибух» у вибуховій машинці після подачі
керівником ПВР команди «Включаю».
Спрацювання апаратів в свердловині спостерігають за приладами
наземних панелей (рух стрілки, мигання сигнальної лампочки), викидом
свердловинної рідини, підкиданням кабелю, звуком із свердловини.
Після відстрілу підйом кабелю на поверхню розпочинають на малій
швидкості і, впевнившись у відсутності прихоплення, поступово переходять до
допустимих швидкостей. При наближенні кабельного наконечника до гирла
свердловини знову переходять до мінімальних швидкостей. Виймання
відстріляного апарату із свердловини проводиться в присутності тільки
підривника і керівника робіт.
Після закінчення ПВР в свердловині складають «Акт про виконання ПВР
в свердловині», в якому відмічають основні геологічні, промислові і технічні