Page 48 - 144

48

крупні герцинські споруди – Урал, Алтай, Південний Тянь-
Шань, а також складчатості структури фундаменту молодих
платформ. У результаті герцинського складкоутворення
повністю замкнулися Урал-Монгольський та Алтайський
пояси, а платформи Північної півкулі злились в єдину
гігантську континентальну глибу-Лавразію.
У морях стали панувати брахіоподи, гоніати, корали,
фузулініди, риби, земноводні.Дуже яскраво в пізньому
палеозої розвинулась наземна рослинність та тварини.

4. Мезозойський /кіммерийський/.
Мезозойський етап складчатості характеризувався
процесом розпаду Гондвани. На півдні та сході Африки
розвинулися крупні розломи. Відокремились Австралія,
Африка виникла величезна западина Індійського океану та
почалося розкриття Південної Атлантики. В північній півкулі
продовжувала існувати величезна платформа Лавразія.
В органічному світі також відбулися великі зміни.
Вимирають трілобіти, чотирипроменеві корали та табуляти,
давні морські їжаки та інші. На зміну їм прийшли головоногі
малюски, аммоноідеї, белемноідеї, рептилії. Серед
рослинності панували голонасінні-хвойні, цікацові, гінкгові та
баннетітові.
5. Кайнозойський /альпійський/.
Області альпійської складчатості зосереджені в двох
поясах: Середземноморському та Тихоокеанському. В
неогеновий період сучасні континенти були зайняті морем
лишень по периферії. На кінець неогену ці області
звільнилися від морських вод. В четвертинний час материки,
океани та моря поступово набувають сучасний обрис.
На зміну вимерлим групам органічного світу широко
розсіялись нові. Серед безхребетних особливо характерні
двостулкові та черевоногі молюски, крупні та дрібні
форамініфери та інші. З хребетних бурхливо розвинулися
високорозвинута покритонасінна рослинність.