Page 45 - 144

45

Продовження таблиці 11.2
25 T3 G
T2 I
T1 A

3. Користуючись методом інторполяції, оконтурюють
площу поширення відповідних відкладів для часу кожної
епохи. При цьому необхідно пам’ятати, що за величиною
уламків у водному басейні матеріал розповсюджується
закономірно – в міру віддалення від берега розмір уламків
зменшується. В результаті біля берега накопичується
грубоуламковий матеріал /галька, гравій, конгломерат,
косошаруваті піски/, які поступово заміщуються на крупно-,
середньо-, та дрібнозернисті піски та пісковики, алевроліти,
глинисті мули, вапнякові мули.
Така ж сама зміна фацій повинна бути відображена при
побудові літофаціальних карт. При цьому, якщо в сусідніх
свердловинах зустрічаються близькі за величиною уламків
гірські породи /пісок та алевроліт/, то межа між ними
проводиться на середині відстані між свердловинами. Якщо в
сусідніх свердловинах зустрічаються різні за величиною
уламків гірські породи /гравій та вапняк/, то на карті
відображають весь упущений комплекс літологічних
різностей /пісок, алевроліт, глина, мергель/.
Площа поширення кожної літологічної різності
заштриховується відповідними умовними позначками. Площі,
які зайняті морем, зафарбовують голубим кольором у
відповідності до глибин моря, континентальні та узбережні
площі зафарбовуються коричневими кольорами.
4. Звіт з лабораторної роботі складається з :
- титульного листа;
- вступу, де вказується, що таке палеогеографія та
палеогеографічні реставрації, для чого потрібно
проведення таких досліджень;
- порядку виконання робіт;
- трьох літофаціальних карт з умовними позначками;