Page 7 - 130
P. 7

6

               густина, концентрація, теплоємність тощо. Ці властивості можна розділити на
               три групи. До першої групи відносять властивості, значення яких при взаємодії
               систем  вирівнюються  (температура,  тиск,  концентрація),  і  які  називають
               інтенсивними (фактори інтенсивності). До другої групи відносять властивості,
               значення яких сумують при контакті систем (об’єм, маса, тощо), їх називають
               екстенсивними  (факторами  екстенсивності).  Вони  пропорційні  кількості
               речовини в системі.
                      Стан системи можна однозначно описати за допомогою деяких змінних,
               які  мають  назву  параметрів  системи,  або  незалежних  змінних.  До  параметрів
               системи  належать  тиск,  температура,  концентрація  речовини  і  ряд  інших.
               Параметр стану системи характеризує деяку властивість системи і не залежить
               від  способу  досягнення  цього  стану.  За  допомогою  параметрів  можна
               описувати  функції  стану  системи.  Якщо  хоча  б  один  із  параметрів  стану
               зміниться з часом, то говорять, що в системі протікає термодинамічний процес.
               Зв’язок,  який  існує  між  параметрами  стану,  виражається  рівнянням  стану.
               Наприклад, рівняння Клапейрона-Менделеєва:
                                                              pV=nRT,
                   де  р – тиск (Па),
                                     3
                      V – об’єм (м ),
                      n – кількість молей речовини (моль),
                      R – універсальна газова стала (Дж/моль·К),
                      T – температура (К).
                      Характерною рисою функцій стану є те, що при переході від одного стану
               до іншого зміна функцій стану не залежить від шляху процесу, а визначається
               кінцевим  і  початковими  станами.  З  математичної  точки  зору  інтегральна
               функція,  що  не  залежить  від  шляху  процесу,  повинна  бути  інтегралом  від
               повного диференціала. Розглянемо це на простому прикладі.
                                                                                   2
                 y
                                                                   Інтеграл  L    ydx  від деякої функції
                                                                                   
                                              2
                 y 2                                                               1
                                                            y  =  f  (x)  дорівнює  площі  під  кривою  f(x)
                                                            (рис.1.1) і залежить від того, яким шляхом
                                                            пройти  від точки 1 до точки 2 .Аналогічно
                                                                               2
                 y 1
                                1                           інтеграл     M    xdy   теж  визначається
                                                                               
                                                                               1
                                                            шляхом  від  1  до  2.  Але,  якщо  взяти
                                                            функцію          z=xy,         то        інтеграл:
                                                      x
                                  x 1        x 2
                                                                 2      2
                    Рисунок 1.1 - Інтеграл від              N    dz   z   x 2 y   x 1 y ,  не  залежить  від
                                                                                 2
                                                                                         1
                    повного диференціала                         1      1
                                                            шляху від 1 до 2. Неважко помітити ,що в

               даному  випадку  N  дорівнює  сумі  інтегралів  M   і  L,  a  dz=ydx+xdy  є  повним
               диференціалом. Справді,
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12