Page 10 - 128

(мікрофон, телевізійна передавальна трубка), повідомлення
перетворюється в дискретний або неперервний електричний
сигнал. На наступному етапі цей сигнал доводиться
канальним кодером (модулятором) до виду, в якому він
(сигнал) здатний подолати відстань. Так заготовлений сигнал
поступає в лінію звязку, що зєднує передавач з приймачем.
Лінія звязку може представляти собою пару проводів,
коаксіальний кабель, хвилевід або просто простір, в якому
поширюються електромагнітні хвилі. До лінії звязку на схемі
підключене джерело перешкод. Математично це явно
некоректно, так як перешкоди (шуми) діють на сигнал у всіх
елементах каналу звязку. (Каналом звязку прийнято називати
всю сукупність технічних засобів, які служать для передачі
повідомлень від джерела інформації до її отримувача, або
адресату.) Сенс такого підключення полягає в тому, що із всіх
перешкод, що діють в каналі, саме перешкоди, що виникають
в лінії, менше всього піддаються керуванню і тому найбільш
небезпечні для всієї системи звязку.
На другому кінці лінії розміщені декодери каналу і
джерела, в яких сигнал перетворюється (демодулюється) в
вид, відповідний його виду на вході канального кодера і
дальше  в вид, в якому повідомлення поступає в кодер
джерела.
В книзі поетапно розглядаються всі вузли описаної
моделі системи звязку. Останній розділ книги присвячений
багатоканальним системам, тобто системам , лінії звязку яких
одночасно використовуються для обслуговування багатьох
каналів звязку, тобто для передачі сигналів між багатьма
парами абонентів.

1.3 Перешкоди радіозвязку

В даному перегляді систем звязку на перший план
висувається проблема їх перешкодозахищеності. Тому
доцільно зразу вказати причини, які викликають перешкоди.
Зробимо це на прикладі радіозвязку, так як із всіх видів
звязку він найбільш перешкодовразливий.
Перешкодами називаються посторонні електромагнітні
збурення, які накладаються на сигнали, що передаються, і
заважають їх правильному прийому.
11