Page 136 - 126

прикладено повздовжні сили Р, то відносні зміщення листів
знешкоджуються тертям між сусідніми листами (яке виникає,
до речі, внаслідок вищезгаданого контактного (посадочного)
тиску між листами). Лише після того, як переборені сили
тертя, заклепки починають працювати на зсув, і, якщо діаметр
заклепок недостатньо великий, виникають зони руйнування
внаслідок зсуву в площинках mn – m 1n 1.
З такого короткого опису випливає, що проблема
розрахунку заклепочних з'єднань дуже складна, тому
наближений інженерний розв'язок одержимо, нехтуючи
тертям і беручи до уваги модельні припущення 1)-2).
Фактично в рамках такої спрощеної моделі розрахунок не
різниться нічим від розрахунку болтового з’єднання, в
формулі (5.10) треба лише врахувати число заклепок m.
Розрахункова формула матиме вигляд:
P
   (5.12)
d 2
m   2
4
звідки й знаходимо діаметр заклепки
2 P
d  . (5.13)
m   
Очевидно, що двозрізне з’єднання (показане на рис.5.7)
безсумнівно є вигіднішим, ніж однозрізне (коли з’єднуються
лише два листи), оскільки в першому випадку кожна заклепка
“створює” по дві площинки зсуву. Далі, з формули (5.13)
випливає, що чим більшою є розтягуюча сила Р, тим більшим
повинен вибиратись діаметр заклепок, щоб в результаті
досягти рівномірнішого розподілу зсувних напружень.
Виходячи з цього факту інколи вибирають діаметр заклепок
(див. табличку):

Зусилля Р/Н/ Діаметри заклепок
/мм/
4
<10 · 10 10 – 14
4
10 – 14 · 10 14 – 20
4
30· 10 20

325