Page 24 - 1251s

При II варіанті обв'язки для кожного резервуара (I-IV) передбачається
самостійний прийомно-відпускний трубопровід, а управління засувками ( 7-72 )
зосереджується в маніфольді. Ця схема дозволяє приймати нафту з різних
промислів в будь-який резервуар і одночасно вести відкачування з будь-якої
ємності.
На перекачувальних станціях сучасних магістральних трубопроводів
переважно застосовують відцентрові насоси, які в більшості випадків з'єднані між
собою послідовно. Обв'язка насосів повинна забезпечувати роботу насосної при
переведенні в резерв будь-якого з агрегатів. Одна з основних умов при розробці
схеми обв'язки - максимальне зменшення коефіцієнта резерву основного облад-
нання.
На головних станціях передбачають встановлення підпірних насосів, які
забезпечують безкавітаційну роботу основних насосів. Підпірні насоси, в
залежності від їх характеристик, можуть бути з'єднані як послідовно, так і
паралельно.
Обв'язка підпірних і основних насосів показана на рисунку 3.3

О - основні насоси; П - підпорні насоси; Ф - фільтри-брудоуловлювачі
Рисунок 3.3 - Схеми під'єднання насосів

Технологічна схема головної станції показана на рисунку 3.4. Поступаючи
на площадку головної перекачувальної станції, нафта проходить через камеру
(площадку) фільтрів, де очищується від механічних домішок, а потім через вузол
заміру і обліку колекторами через маніфольди надходить в будь-який із
резервуарів. Після відстою нафта, проминувши маніфольд, поступає в підпірну
насосну. Далі підпірні насоси подають нафту у всмоктувальну лінію основної
насосної. Пройшовши послідовно робочі насосні агрегати і вузол з регуляторами

25