Page 20 - 121

18

ДОДАТОК А

МЕТОДИ КОДУВАННЯ – КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Кодування – процес перетворення повідомлення в набір символів.
При кодуванні кожному повідомленню ставиться у відповідність

визначена кодова комбінація – набір символів з деякого скінченого
алфавіта.

Кодування є найефективнішим способом захисту повідомлень від

помилок, які виникають при передачі сигналів під впливом завад.

Код – множина кодових комбінацій, побудованих за одним

правилом кодування.

В залежності від алфавіту, який застосовується для побудови

кодових комбінацій, коди поділяються на двійкові та недвійкові

(багатопозиційні).

Розрізняють дві групи кодів:

- безнадлишкові (прості);

- надлишкові (завадостійкі), які забезпечують виявлення та/або

виправлення помилок.

Обидві (просту та завадостійку) групи (рис. А.1) поділяють на:

- рівномірні (з постійною кількістю розрядів);

- нерівномірні (зі змінною кількістю розрядів);

коди

двійкові недвійкові

завадостійкі прості прості завадостійкі

рівномірні рівномірні рівномірні рівномірні

нерівномірні нерівномірні нерівномірні нерівномірні

Рисунок А.1 – Класифікація кодів за алфавітом, групами та розрядністю