Page 6 - Семенцов Г

нечітких категорій, які описані лінгвістично, не менше інформа-
тивні порівняно з точним математичним описом.
Однією з важливих проблем, від рішення якої залежить
ефективність управління сучасними технологічними об'єктами, є
побудова ефективної математичної моделі. Основним при
створенні такої моделі є з'ясування того, чи адекватна одержана
модель реальному процесу. Як відомо, відсутність достатньої
кількості статичної інформації про функціонування керованого
об'єкту, необхідність врахування великої кількості внутрішніх
взаємозв'язків між елементами реальних технологічних систем
веде при використанні детермінованої математики до
невиправданої ідеалізації керованого об'єкта.
Тому для одержаних таким методом моделей
технологічних процесів характерна низька ефективність
управління технологічними процесами.
Відомо декілька робіт з 1975 року, в яких викладається
розробка нечітких моделей різних промислових
виробництв/1,2,3,4,5/.
Аналіз функціонування різних систем управління в
промисловості, які основані на нечітких моделях, показує, що їх
ефективність визначається адекватністю нечітких моделей
керованим об'єктом. Це питання ще не вирішене остаточно.
Автоматичне управління технологічними процесами в
багатьох випадках здійснюється в умовах невизначеності. Тоді
враховують фактори, які трудно формалізувати. Рівень
складності таких систем дуже високий, тому використання
детермінованих і стохастичних моделей для їх проектування не
забезпечує бажаних характеристик. В таких випадках адекватні
математичні моделі керованих об'єктів можуть базуватись на
теорії нечітких множин, які дозволяють синтезувати
інтелектуальні системи керування.
Основу проектування інтелектуальних нечітких логічних
регуляторів /НЛР/ створює конструювання "знань" з допомогою
методів пошуку і уявлення знань. Тому створення нечітких
промислових регуляторів базується на принципах; штучного
інтелекту-проблеми кібернетики, яка широко розгортається
останнім часом в США, Японії, ФРН.
Однією з перших робіт по використанню НЛР є робота
Е.Мамдані і С. Ассіліані /1975/, де проведено порівняльний

9