Page 74 - 110
P. 74

вказується  матеріал,  з  якого  виготовлений  діелектрик,  призначення
               конденсатора, номінальна ємність і номінальна робоча напруга.
                      Конденсатори постійної ємності поділяються на керамічні (позначаються
               К10  чи  К15),  кварцові  (К20),  скляні  (К21),  склокерамічні  (К22),  склоемальові
               (К23), слюдяні (К31, К32), паперові (К40, К41, К42), електролітичні алюмінієві
               (К50), танталові (К51, К52), повітряні (К60), вакуумні (К61), полістіролові (К70,
               К71),  фторопластові  (К72)  і  т.д.  В  залежності  від  діелектрика,  що
               використовується,  конденсатори  можуть  пропускати  через  себе  постійний
               струм,  який  називається  струмом  втрати  (і в).  Відношення  прикладеної  до
               конденсатора  напруги  (U)  до  струму  втрати  визначає  опір  ізоляції  R із.
               Постійний струм, що протікає через конденсатор, складає втрати енергії (Р втрат).
               Величина втрат характеризується тангенсом кута втрат ( tg ), де   – кут втрат.
               Завдяки втратам кут зсуву фаз між струмом і напругою в реальних електричних
               колах з реактивним опором є звичайно меншим 90 на кут   .  Як правило, цей
               кут невеликий і часто не враховується. Однак при високих частотах активні і
               реактивні опори стають взаємовимірювані  і кут втрат необхідно враховувати.
               Тангенс кута втрат характеризує відношення активної і (Р втрат) і реактивної (Q р)
               потужності резистивного елемента
                                                             P        P
                                                       tg   втрат    втрат     ,
                                                                       2
                                                              Q       I   X
                                                                р
               де X – реактивний опір.
                      У залежності від втрат конденсатори умовно поділяють на три групи: без
               втрат ( tg    0 ), з малими втратами ( tg     . 0  01) і з великими втратами  ( tg    . 0 01).
               Котушки  індуктивності  характеризуються  величиною,  зворотною  tg ,  яка
                                                                                                       
               називається добротністю (Q).
                                                            Q        1
                                                       Q     p        .
                                                           P       tg 
                                                            втрат
                      З підвищенням частоти, температури і вологості добротність, як правило,
               зменшується.
                      У  залежності  від  втрат  повний  опір  конденсатора  (котушки
               індуктивності)  може  бути  представлений  у  вигляді  еквівалентних  схем
               двополюсників.  Так  для  конденсаторів  без  втрат  ( tg           0 ),  еквівалентна  схема

                         , для конденсаторів з малими втратами використовується еквівалентеа

               послідовна схема заміщення                                , для конденсаторів з великими
               втратами – еквівалентна паралельна схема заміщення.
                      Аналогічні схеми використовуються і для котушок індуктивності. Згідно
               ГОСТ  2519-67  встановлено  6  рядів  номінальної  ємності  конденсаторів,

               представляючі собою ряди геометричної прогресії із знаменником  q                      n  10 , де
                                                                                                   n
               n=  6,  12,  24,  48,  96  і  192.  Допустимі  відхилення  ємності  конденсаторів  від
               номінальних  значень  визначені  ГОСТ  9661-61,  у  відповідності  з  якою  вони
               діляться на класи точності: І клас –                5 % ; ІІ клас –       10 % ; ІІІ клас –
                                                              доп                      доп
   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79