Page 73 - 110
P. 73

В  електричному  колі  синусоїдального  струму,  що  містить  ємність  (С),
               проходить  безперервно  перезарядження  конденсатора  і  встановлюється  струм
                                U               1          1
                I      C  U   m  .    X                   .    Величину  Х c  називають  ємнісним
                 m           m             c
                                 X               C  2     f   C
                                   c
               опором. Діюче значення струму в колі із ємнісним опором визначають з виразу
                   U
                I   c    U   C .  У  такому  колі  струм  випереджує  по  фазі  напругу  на  кут
                           c
                   X  c
                  90  . (U с – напруга на обкладках конденсатора).
                      У  системі  СІ  за  одиницю  електричної  ємності  прийнята  Фарада  (Ф).
               Фарада – ємність провідника, потенціал якого підвищується на 1 В, якщо на цей

               провідник помістити заряд в 1 кулон. Електричний конденсатор - це прилад, що
               складається  із  двох  провідників  електричного  струму  (обкладок),  розділених
               діелектриком,  який  має  здатність  накопичувати  електричну  енергію.  Ємність
               конденсатора  визначається  відношенням  накопиченого  у  ньому  електричного
               заряду (q) до напруги на його обкладках (U)
                                                           C   q  U .
                      На практиці для зміни ємності використовуються більш малі похідні від
               Фаради одиниці: мікрофаради (мкФ), нанофаради (нФ) і пікофаради (пФ).
                                               1 Ф 10  6  мкФ 10  9  нФ 10  12 пФ .
                      За  одиницю  вимірювання  індуктивності  прийнятий  Генрі  (Гн).
               Індуктивність  в  1  Гн  має  така  котушка,  в  якої  при  зміні  струму  на  1  А  за  1
               секунду  розвивається  ЕРС  самоіндукції,  рівна  1 В.  В  електро-  і  радіотехніці
               звичайно приймають більш менші одиниці: мілігенрі (мГн) і мікрогенрі (мкГн)
                                                          3           6
                                                1 Гн   10  мГн   10   мкГн .
                      Індуктивність  характеризує  собою  кількість  енергії,  збереженої

               котушкою індуктивності, при протіканні по ній електричного струму.

                      Конденсатори  і  котушки  індуктивності  характеризуються  рядом
               параметрів,  які,  в  свою  чергу,  поділяються  на  основні,  похідні  і  остаточні.
               Основним параметром конденсатора є номінальна ємність (С ном), а для котушок
               індуктивності  –  номінальне  значення  індуктивності  (L ном).    Похідними

               параметрами  є  тангенс  кута  втрат  ( tg ),  добротність  (Q),  стала  часу  ( ),
               температурний коефіцієнт  і т.д. До остаточних параметрів  відносяться власна
               ємність  і  активний  опір  котушок  індуктивності  і  втрати  конденсаторів.
               Наявність  остаточних  параметрів  викликає  недосконалість  конструкції  і
               приводить до зміни основних параметрів. З врахуванням остаточних параметрів
               конденсатори  і  котушки  індуктивності  характеризують  ефективними
               значеннями,  що  залежать  від  частоти  змінного  струму  (f).  Із  збільшенням
               частоти  індуктивний  опір  зростає,  а  ємність  –  зменшується.  У  зв’язку  з  цим
               калібрування  котушок  індуктивності  і  конденсаторів  проводиться  на
               номінальній частоті f ном=1000 Гц.
                      За  конструкцією  конденсатори  поділяються  на  два  типи:  постійної
               ємності  (маркуються  буквою  “К”)  і  змінної  –  “КТ”.  Крім  того  на  маркуванні
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78