Page 63 - 110
P. 63

U x  =  N  m y,  де  N  –  число  ділення  сітки.  Якщо  ж  на  “ВХОД-У”  подати
               змінну напругу, то на екрані осцилографа появиться вертикальна лінія, розміри
               якої  будуть  пропорційні  двом  амплітудним  значенням  поданої  напруги.  За
               формулами електротехніки за амплітудним значенням напруги U max легко найти
               діюче  або  середнє  значення.  Так  з  допомогою  осцилографа  відбувається
               вимірювання напруги.
                      Треба мати на увазі, що вимірювання постійної напруги можливе тільки
               при відкритому вході осцилографа, який встановлюється перемикачем режиму
               входу  підсилювача  Ау.  При  необхідності  спостерігати  форму  досліджуваного
               сигналу    включають  генератор  розгортки  і,  користуються  ручками
               “СТАБИЛЬНОСТЬ” і “УРОВЕНЬ” добиваються синхронізації періодів сигналу
               і генератора.
                      В  тих  випадках,  коли  треба  отримати  осцилограму  струму,  в
               досліджуване  коло  включають  послідовно  допоміжний  резистор  з  малим
               опором  r 0  і  подають  на  “ВХОД  -  У”  напругу,  яка  падає  на  цьому  резисторі
               (U 0). Сила струму, що протікає через резистор, визначається за законом Ома І x
               =  U 0/r 0.  Якщо  загальний  опір  кола  R ц  ,  в  якому  змінюється  струм,  набагато
               більший опору r 0 , то похибка, яка вноситься формулою
                                                        ( U    U  )   U  0 ,
                                                   I       x      0
                                                    x
                                                              U  x  r   0
                      де U x – спад напруг на ділянці кола  без r 0 , виміряний осцилографом.
               Таким же чином вимірюють електричну потужність, використовуючи формулу
               Px = U x  І x.



                      8.3.2.2 Вимірювання часових інтервалів і частоти

                      З  допомогою  осцилографа  змінюють  тривалість  і  період  слідування
               імпульсів, а також інші інтервали часу, використовуючи для цього калібровану
               розгортку. Її тривалість перед початком вимірювання провіряють за допомогою
               калібратора  тривалості.  Для  вимірювання  часових  інтервалів  потрібно
               повернути  ручку  “Тривалість”  за  годинниковою  стрілкою  до  крайнього
               положення,  а  тумблер  “23”  поставити  в  положення  “x1”.  При  цьому
               забезпечується калібрування тривалості розгортки, яка відповідає градуюванню
               перемикача    “ВРЕМЯ/-  ДЕЛЕН”,  тобто  швидкість  переміщення  електронного
               променя  в  горизонтальному  напрямку  буде  рівна  числу,  встановленому  на
               перемикачу. Часовий інтервал  t x обчислюють за формулою
                                                       t   m  M  p  l   ,
                                                              t
                                                                      x
                                                         x
                      де m t – масштаб часу, встановлений на перемикачу “21”, M p – множник
               розгортки (“x1” або “x0,2”), встановлений тумблером “23”, l x – число поділок
               сітки екрану, яке зайняте вимірювальним інтервалом.
                      Часовими інтервалами користуються при вимірюванні частоти слідування
               імпульсів різної форми. При цьому вимірювальна частота    f x   обчислюється за
               формулою  f x  =  1/T,  де  T  –  період  слідування  імпульса  в  секундах.  Для
               обчислення  періоду  T  як  правило  підраховують,  у  скількох  поділках  шкали
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68