Page 61 - 110
P. 61

(електронний промінь), який пролітає попри анод А2 і направляється до екрану
               ЕЛТ, покритому з середини шаром люмінофора, який має здатність світитися
               під дією ударів електронів. Після удару по екрану електрони втрачають енергію
               і по провіднику, який з’єднує екран з анодом А2, стікають на анод. На сітку “С”
               подається       негативна       відносно       катода      регульована        напруга,       яка
               використовується  для  зміни  кількості  електронів  у  промені  і  регулювання  за
               рахунок  цього  яскравості  променя  на  екрані.  Анод  А1  використовується  для
               фокусування електронного променя. Друга група електродів складається з двох
               пластин вертикального (ВП) і двох пластин горизонтального ( ГП ) відхилення
               променя.  До  кожної  пари  пластин  підводиться  постійна  напруга,  що  утворює
               між  ними  електричне  поле.  Змінюючи  цю  напругу  можна  регулювати
               відхилення  електронного  променя  від  прямолінійного  напрямку.  Величина
               відхилення  променя  на  екрані  осцилографа    h  (мм),  що  викликана  зміною
               напруги  U на один вольт, називається чутливістю трубки (S).
                                                             h    мм  .
                                                         S        ,
                                                             U    В
                      Досліджувальний сигнал підводиться до пластин ВП і викликає зміщення
               променя по вертикалі. Для отримання сигналу вчасно необхідно, щоб промінь
               переміщувався з певною швидкістю по горизонталі, що досягається подачею на
               ГП пилоподібної напруги розгортки U P. Під дією цієї напруги за час t P (одного
               періоду пили) промінь переміщується з постійною швидкістю від лівого краю
               екрану до правого, відтворюючи на ньому криву досліджуваного сигналу  U X.
               При  значній  частоті  напруги  розгортки  переміщення  променя  на  екрані
               зливається  в  суцільну  лінію  і  буде  здаватися  нерухомим,  коли  період  t P  буде
               кратний  періоду  досліджуваного  сигналу  t P  =  n  t X,  де  n=1,2,3…  і  т.д.  При
               настроюванні  осцилографа  частоту  розгортки  підбирають  так,  щоб  вказане
               вище  співвідношення  строго  виконувалось.  Цей  процес  називається

               синхронізацією.  Нерухоме  зображення,  яке  спостерігаються  на  екрані
               називають осцилограмою.
                      Канал  вертикального  відхилення  (канал  Y)  включає  в  себе  дільник
               напруги  (ДН),  калібратор  амплітуди  (КА),  підсилювач  (Ау)  і  лінію  затримки
               (Л.З).  Канал  горизонтального  відхилення  (канал  X)  включає  генератор
               розгортки  (ГР),  калібратор  тривалості  (КТ)  і  підсилювач  (Ах).  Структурна
               схема  осцилографа  зображена  на  рисунку  8.2.  Управління  осцилографом
               здійснюється з допомогою ручок і перемикачів, винесених на лицьову панель
               приладу.  Призначення  органів  управління  викладено  в  додатку  А.  Детальна
               будова  елементів,  що  входять  в  осцилограф  і  їх  взаємодія  описана  в
               рекомендованій літературі.


                      8.3.2  Електричні  вимірювання,  що  виконуються  з  допомогою
               осцилографа
                      8.3.2.1 Вимірювання напруги і струму
                      Перед  початком  кожного  вимірювання  після  включення  і  прогріву
               приладу,  регулюють  положення  електронного  променя  так,  щоб  світла  пляма
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66