Page 45 - 106

44


2
   x   H 2
g  0,x   f     x ln 
2
   x   H 2

2
2
   x   H 2    x   H 2 
   ln 
2
2
   x   a 2  c 2   2     x   a 2  c 2   2 
2
x   x   a 2  c 2   2
 ln 
2
1  c 2   x   a 2  c 2   2
(2.20)
   x   x 
 2  H   arctg  arctg  
 H H 
2  a 2    c1 2  c 2  x 2
 
1  c 2

   c1 2    x   c1 2    x  
  arctg  arctg   ,
 a 2    c1 2  c 2 x 2 a 2    c1 2  c 2  x 2  




де  tgc   ;
  2 - довжина основи структури.

Геологічні утворення складної форми з задовільною
точністю можна представити набором певних елементарних
тіл. У тривимірному випадку для такого наближення
найкраще підходить “щільна упаковка” паралелепіпедами
(2.19) невеликих розмірів. У двовимірному випадку – “щільна
упаковка” призмами (2.15) або уступами (2.16) невеликих
розмірів. Приклад такої апроксимації призмами наведений на