Page 292 - 94

му стає поверхня металу, який закопується в землю
(анодне заземлення). Потенціал труби по відношенню
до грунту під дією струму, що проходить, стає більш не-
гативним.
Для захисту газопроводу споруджують станції
катодного захисту (КСС, СПАр та ін.), які створюють за-
хисний потенціал з перекриттям на зонах дії кожної ста-
нції.
Зону захисної дії кожної станції визначають експе-
риментально. Радіус захисту, в основному, залежить від
характеристик грунту і якості ізоляційного покриття і
складає 19-45 км.
При протекторному захисті захисний потенціал
на трубопроводі створюється шляхом приєднання до
нього протекторів з металу з більш негативним потенці-
алом, ніж потенціал труби. Джерело зовнішнього струму
при цьому є відсутнім, а необхідний для захисту струм
створюється гальванічною парою – трубопровід і проте-
ктор (анод). Під дією протектора трубопровід піддається
катодній поляризації і корозія труб припиняється. Най-
більш розповсюдженими протекторами є магнієві сплави
МЛ-4, МЛ-5, а також цинкові сплави марок ЦО і ЦІ. Про-
тектори доцільно використовувати для захисту окремих
ділянок, які не перекриваються суміжними станціями ка-
тодного захисту. Протектори встановлюються групами
по кілька штук і приєднуються до труби. Їх здебільшого
встановлюють на відстані 2-6 м від газопроводу.
Ефективним методом боротьби з корозією, що
викликана блукаючим струмом, є електричний дренаж,
тобто відвід блукаючих струмів через провідник від газо-
проводу до джерела виникнення цих токів. Електродре-
нажна лінія може бути кабельною або повітряною. На
лінії встановлюються контрольно-вимірювальні прилади
для контролю ефективності захисту, а також контрольні
пластини біля трубопроводу.
Для протикорозійного захисту підземних трубо-
проводів застосовують покриття на основі нафтових бі-
- 261 -