Page 36 - 81

В Україні державні культурно-освітні установи
виконують велику роботу з культурного обслуговування
населеня, сприяють розвитку народної творчості. До них
належать будинки культури, бібліотеки, музеї, лекційні бюро
сільські та міські клуби.
У лютому 1992 р. Верховна Рада України прийняла
Основи законодавства України про культуру, де визначені
правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку
культури та її спрямованість на такі цілі:
- реалізацію суверенних прав України у сфері культури;
- відродження і розвиток культури української нації та
культур національних меншин, які проживають на території
України;
- забезпечення свободи творчості, вільного розвитку
культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної
художньої творчості;
- реалізацію прав громадян на доступ до культурних
цінностей;
- соціальний захист працівників культури;
- створення матеріальних і фінансових умов для розвитку
культури.
Фінасування культури здійснюється на нормативній
основі за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також
коштів підприємств, організацій, громадських об’єднань та
інших джерел.
Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток
культури в розмірі не менше ніж 8 % від національного
доходу України.
Місцеві Ради народних депутатів мають право у порядку,
передбаченому законодавством, збільшувати видатки для
потреб культури понад установлені норми.
В Україні в галузях соціальної сфери використовуються
значні фонди фінансових ресурсів. Вони становлять більше
ніж 30 % валового внутрішнього продукту. Крім того, галузі
соціальної сфери щороку отримують у своє розпорядження
кошти за надані послуги та виконані роботи.
(2)
Зміна економічної системи зачіпає всі структури
суспільства, в тому числі соціальну сферу. Насамперед тут
необхідні зміни в системі бюджетного фінансування та
широкий розвиток госпрозрахункових відносин. Одним з
найважливіших завдань поліпшення використання ресурсів,
що виділяються на утримання соціально-культурних установ,

36