Page 25 - 81

розвинутою ринковою економікою у створеному
національному доході переважають індивідуальні доходи,
тому частка особистого прибуткового податку дуже висока.
Податок ж на прибуток корпорацій не має великого
фіскального значення. Його частка у податкових
надходженнях більшості розвинутих країн порівняно низька.
Активне використання в практиці державного
регулювання саме податкових важелів, і зокрема податку на
прибуток, а також розуміння характеру регулюючого впливу
цього податку на господарську діяльність створили
необхідність зменшення його частки в структурі податкових
надходжень.
Теоретична база і практичний досвід країн з
розвинутою ринковою економікою мають бути
переусвідомлені й адаптовані до наших умов. Метою
податкової політики мають стати: розкріпачення сил ринку,
подолання спаду виробництва, стабілізація економіки,
стимулювання пріоритетних сфер діяльності і структурних
зрушень
В умовах ринкової економіки фінансова політика
держави базується на системі фінансових регуляторів. Такими
фінансовими регуляторами є, перш за все, податки, які
забезпечують вилучення й перерозподіл створеного валового
внутрішнього продукту і формування централізованих фондів
грошових ресурсів держави.
Економічну категорію “податок” слід розглядати в
таких аспектах:
- за економічною сутністю:
- за формою прояву;
- з організаційно-правової сторони.
Сутність податків як економічної категорії проявляється в
їхніх функціях, відносно яких існують різні погляди.
Деякі економісти наділяють податки функціями, що
притаманні й фінансам, тобто розподільною і контрольною,
інші розглядають фіскальну та економічну функції. Іноді
економічну функцію поділяють на регулювальну та
стимульовану.
Конкретними формами прояву категорії податку є види
податкових платежів, які встановлюються законодавчими
органами влади.
З організаційно-правової сторони податок – це
обов’язковий платіж, який надходить до бюджетного фонду у
визначених законом розмірах і встановлені строки.

25