Page 53 - 77

Всі ці положення перевірені численними експерименталь-
ними даними і їх слід закладати в основу вибору відцентро-
вих насосів для перекачування в’язких рідин.
Внаслідок збільшення опору на тертя в проточній
частині насоса подача, напір і ККД зменшуються, а
споживана потужність підвищується. Збільшення
споживаної потужності в основному залежить від те-
ртя дисків робочих коліс об в’язку рідину, а також
від гідравлічних втрат в каналах насоса.
Складність динаміки руху потоку рідини і складність гео-
метрії проточних рухомих (в колесі) і нерухомих (в корпусі)
каналів не дозволяє аналітичним шляхом визначити сили тер-
тя і сили інерції руху рідини у відцентровому насосі, тобто
одержати абсолютне значення гідравлічних втрат. У зв’язку з
цим зміну характеристики при збільшенні в’язкості розрахо-
вують за допомогою поправочних коефіцієнтів для характери-
стики насоса, одержаної при перекачуванні води.
Існує декілька методів перерахунку характеристик відцент-
рових насосів з води на в’язку рідину. Найбільш простою і та-
кою, що дає достовірні результати, є методика
М.Д.Айзенштейна.
Схема перерахунку характеристик показана на рисунку
3.13.
Для перерахунку характеристик користуються ко-
ефіцієнтами зниження продуктивності k , напору k і ККД
Q H
k , які визначаються із експериментального графіка, зображе-

ного на рисунку 3.14, залежно від критерію Рейнольдса.
При аналізі і узагальненні експериментальних даних про
вплив в’язкості на характеристику лопатевих насосів різні
дослідники застосовували свої форми критерію Рейнольдса.
Найчастіше його записують у такій формі
Q
Re  опт , (3.69)
D 
екв

де Q - подача насоса при максимальному ККД; D - екві-
опт екв
валентний діаметр робочого колеса,

- 53 -