Page 76 - 71

ного моделювання. Природно, оцінити вплив фонових рівнів забруднення на
біоту шляхом тільки польових спостережень практично неможливо із-за дов-
гого терміну збору даних, на основі яких можна достовірно виділити ефект
впливу цих дуже невеликих рівнів впливу. У зв’язку з цим в програму експе-
риментальних досліджень можливо включити досліди по впливу на елементи
екосистеми біосферного заповідника ефектів існуючих (ідентифікованих при
польових спостереженнях) впливів спеціальних установках для підтримання
постійних (заданих) умов середовища — екостатах. В якості інтегрального
показника для побудови кривих “доза — ефект” вибраний коефіцієнт роз-
множення. Вибір об’єктів для дослідів та інтерполяцію результатів можливо
проводити в координатах філогенетичного дерева при мінімізації помилок
інтерполяції. Ці рекомендації отримані на основі математичного моделюван-
ня. В результаті експериментальних дослідів та моделювання може бути
отриманий прогноз якісних і кількісних змін екосистеми в часі.
В якості програми польових спостережень біотичного розділу екологіч-
ного моніторингу, метою якого є оцінка та контроль поточного стану екосис-
теми, рекомендується здійснювати спостереження за видами, випадіння або
зниження чисельності яких прогнозується в першу чергу. Академік Гиляров
наголошує, що антропогенна діяльність відображається на складі та чисель-
ності співвідношень елементів грунтової фауни, ця особливість може бути
використана при моніторингу, так само як і окремі біоіндикатори-
концентратори різних елементів (дощові черв’яки — концентратори кадмію;
жуки попелиці — свинцю, мокриці — міді; різні рослини, наприклад сон-
трава — концентратори кобальту і т.п.).
Також можливе дослідження функціональних характеристик “еталон-
них” (природних) екосистем на фоновому рівні (в біосферному заповіднику)
в порівнянні з їх антропогенними модифікаціями в буферних, проміжних (з
точки зору антропогенного впливу) зонах.
Пропонується здійснювати спостереження як за комплексними екосис-
темами, так і за сукцесійними екосистемами, які розвиваються в природних
умовах (наприклад, відновлення після пожежі), та в результаті короткочас-
них (відновлення після вирубки) або безперервний (в умовах антропогенного
забруднення) впливів. Рекомендується порівняльні спостереження за просто-
ровими сукупностями природних екосистем, які формуються при різних
умовах, наприклад, вивчення водороздільних похилених і низинних екосис-
тем.
В якості забруднень атмосфери, які контролюються, можливо досліджу-
вати вміст хлорвмістних пестицидів ДДТ і інших, поліхлорбіфеніли, важкі
метали (свинець, ртуть, кадмій, залізо), а також кальцій, магній, натрій, алю-
міній. В атмосферних опадах необхідно вимірювати вміст радіонуклідів і рН
опадів.
В якості досліджуваних біотопів можна досліджувати луки, засушливі
зони, водні, гірські та рівнинні екосистеми, тропічні ліси, ліси помірної зони,
урбанізовані системи. В якості компонентів екосистеми визначені: основний
хижак, який знаходиться на вершині трофічної піраміди (птахи, ссавці), до-

76