Page 45 - 6904

Одним із основних напрямів у сфері освітньої та наукової діяльності у

вищій школі України є визначення узагальненої оцінки якості та результатів
наукових досліджень окремого вченого, кафедри, факультету, університету і
закладів вищої освіти України вцілому. На сьогодні сучасні тенденції представлення
наукових досліджень вимагають від науковця подання отриманих результатів до

світових і, бажано, до загальновизнаних періодичних видань видавництв (Elsevier,
Springer, Wiley, Taylor &Francis OUP, CUP, AIP, APS, Nature,Science та ін.), що
входять до різних наукометричних база даних (Scopus, Web of Science та ін.).

Кількісні показники цих наукометричних баз даних усе активніше
використовуються зарубіжними країнами для визначення та оцінювання
ефективності діяльності як окремого науковця, колективу чи організації, так і

перспективних напрямів розвитку науки, їх фінансування тощо.
Наукометрія – це розділ наукознавства, який вивчає еволюцію науки
через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей,

опублікованих в даний період часу, цитованість і т. д..
Основне завдання наукометрії полягає у дослідженні публікаційної
активності та цитованості авторів наукових праць.
Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як

якісних, так і кількісних показників. В основі якісних оцінок лежать висновки
експертів. Суб'єктивність подібних оцінок знижує достовірність отримуваних

результатів.
Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації:
 число публікацій;
 аналіз частоти їх цитованості (індекс цитування);

 індекс Хірша;
 імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані;

 кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій,
вітчизняних та іноземних премій;

 участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій
наукових журналів.

Із перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес
представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор.
Причини цитування публікацій:
 визнання внеску попередників;

 опис методів, обладнання;
 коригування власної роботи або роботи інших дослідників;

 критика або заперечення результатів попередніх робіт;
 посилання на додаткову літератури із певної теми;

45