Page 25 - 6902

Підвалини можуть бути природні й штучні. Вони сприймають
навантаження від ваги продукту, який зберігається в резервуарі, й

власної ваги резервуарних конструкцій. Враховуючи це, потрібно,
щоб майданчик під забудову складався з ґрунтів з несучою здатніс-
тю 0,20...0,25 МПа.

Залежно від конструкції резервуарів (об’єму) і характеристики
рельєфу ґрунтів фундаменти можуть бути: нормальні, косогірні, із
залізобетонним кільцем і свайні. Підвалини, в основному, склада-

ються з ґрунтової підсипки, піщаної подушки і гідроізоляційного
шару.
3
Для резервуарів об’ємом до 5000 м в умовах спокійного рель-
єфу споруджуються нормальні фундаменти (рис. 3.1, а). Піщана

подушка підвалини під резервуар піднімається над планувальною
відміткою території, яка прилягає, на 0,5...0,7 м. Заглиблення ґрун-
тової підсипки від поверхні ґрунту залежить від якості підстилаю-

чих ґрунтів і дорівнює 0,5...2,0 м.
Призначення гідроізоляційного шару − захист металу днища
від корозії під дією ґрунтової вологи. Товщину гідроізолюючого
шару приймають 80...100 мм.

При обладнанні підвалин на косогорах, залежно від складу ґру-
нтів, на них зрізують горизонтальну або ступінчасту полицю
(рис. 3.1, б).
3
При спорудженні резервуарів об’ємом 10000 м і більше наван-
таження на підвалину зростає. Тому в даному випадку за перимет-
ром підвалини влаштовують кільцевий залізобетонний фундамент

(рис. 3.1, в).
При заляганні слабких ґрунтів резервуари встановлюють на
свайні фундаменти (рис. 3.1, г ). Сваї заглиблюють до несучого ша-

ру ґрунту. По сваях встановлюють залізобетонні балки і плити, а
зверху них роблять піщану подушку товщиною 300 мм і гідрофоб-
ний шар.
2
Тиск заповненого резервуару на ґрунт, Н/м :

G
Q  ( H   g  ) , (3.1)
н
F

де Н – висота наливання продукту, м;
н
3
 – густина рідини, яка зберігається в резервуарі, кг/м ;
G – маса резервуара, кг;

27