Page 7 - 6899
P. 7

системі   держава-підприємства-населення,    що    було    майже
                            необхідним    наслідком    певної   хаотичності   дій.   Ситуація
                            стабілізувалася  після  створення  відповідних  державних  і
                            громадських  структур  на  національному  і  місцевому  рівнях,
                            напрацюванню  нормативної  бази,  в  першу  чергу  в  галузі
                            проведення  екологічних  оцінок  як  необхідної  компоненти
                            процедури прийняття рішень.
                               В  загальному  випадку  найчастіше  виділяють  чотири  основних
                            напрями екологічної політики:
                               1) Правове регулювання - законодавче встановлення допустимих
                            форм  використання  природного  потенціалу  і  застосування
                            нормативно-правових  актів  як  державного  так  і  міжнародного
                            рівнів. Основними критеріями ефективності в правому регулюванні
                            слід  вважати  несуперечливість,  прогресивність,  необхідність  і
                            достатність.    Правові  норми  повинні  відповідати  сучасним
                            екологічним  вимогам,  бути  здійсненними,  мінімально  можлива
                            кількість  нормативних  актів  повинна  забезпечити  комплексне
                            вирішення проблем прямого регулювання природокористування.
                               2)  Економічне  регулювання  –  державне  планування  (відбір
                            проектів,  економія  сировини,  енергії  і  матеріалів),  економічне
                            стимулювання  та  контроль  з  боку  держави  (системи  штрафів,
                            компенсацію  за  викиди,  перерозподіл  прибутків  тощо)  за
                            використанням  природного  потенціалу  з  використанням  ринкових
                            механізмів.  Основними  критеріями  ефективності  в  економічному
                            регулюванні    слід    вважати    -   досягнення    запланованих
                            природоохоронних  цілей  із  залученням  мінімального  обсягу
                            бюджетних       коштів      та     досягнення     максимального
                            природоохоронного  ефекту,  співвідношення  витрат  на  здійснення
                            природоохоронних заходів до отриманого екологічного ефекту.
                               3)   Інформаційно-технологічний     напрям    -   розробка   і
                            впровадження  наукоємних,  мало-  і  безвідходних  технологій,
                            моніторинг  стану  довкілля  і  прогноз  розвитку  екологічного  стану
                            територій,  доступ  всіх  зацікавлених  верств  населення  до
                            екологічної  інформації  та  гласність/прозорість  прийняття  рішень.
                            Критеріями ефективності в даному випадку можуть бути: науково-
                            технічний рівень розробок; покращення стану здоров'я населення за
                            рахунок     зменшення      впливу     негативних     екологічних

                                                             7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12