Page 14 - 6895

вод стає загальновизнанною. В Росії цю теорію розвивав М.В. Ломоносов.

Який вказував, що просочування води в гірські породи відбувається не
скрізь, алише там, де на денній поверхні залягають водопроникні
утворення.

За конденсаційною теорією, підземні води формуються лише
зарахунок водяної пари, яка міститься в повітрі. Ця теорія була висунута в

1877 р. німецьким гідрологом Фольгером. котрий вважав, що опадів
випадає занадто мало, щоб вони могли просочитись на достатню глибину і
створити там горизонти підземних вод. Повітря, на ного думку, проникає в

землю, де на відповідних глибинах в умовах більш знижених температур
конденсується водяна пара і накопичуються підземні води.

Конденсаційна теорія Фольгера. хоча й одержала підтримку деяких
учених, дуже швидко була розкритикована. Він доводили, що в атмосфері
немає такої кількості водяної пари, якої було б досить для живлення

підземних вод. Але найбільш уразливим місцем його теорії вважалось те,
що вона базується на положеннях, не підтверджених експериментом.
Значною мірою конденсаційну теорію Фольгера доповнив О.Ф.

Лебедєв. На підставі дослідів, проведених ним протягом 1907-1917 рр., він
встановив, що між атмосферою і земною корою існує певна водна
рівновага. В умовах, коли пружність водяної нари в наземній атмосфері

перевищує її пружність в підземній атмосфері, водяна пара переміщується
з повітря в гірські породи, потім рухається з місць з більш високою

температурою в місця з нижчою температурою, де і відбувається
конденсація пари.
О.Ф. Лебедєв довів, то водяна пара може переміщувати: і в

14