Page 17 - 6891

Природно-техногенні системи займають проміжні
положення й диференціюються по ступеню техногенної зміни
структури й властивостей ГС. Ці системи як основні об’єкти
моніторингу, прогнозування й керування потребують типізації.

2.2. Структура, завдання і принципи організації системи
моніторингу геолого-техногенних систем

На сучасному технологічному етапі науково-технічної
революції охорона й раціональне природокористування є
проблемою планетарного масштабу, для розв’язку якої необхідно
об’єднати ряд дисциплін, що раніше розвивалися окремо [3, 5 – 7].
Гостра екологічна ситуація вимагає прийняти розв’язки для
її поліпшення не тільки теоретичні питання організації МНР.
Єдиний логічно обґрунтований вихід адаптація основних понять
МНР до конкретних умов країни й всебічне обґрунтування
реалізації такої системи.
Під МНР мається на увазі динамічна система із гнучкою
інфраструктурою, що дозволяє здійснювати безперервний контроль
над станом об’єкта досліджень і геодинамічною активністю,
Моделювання геосистем з різним технічним навантаженням, видачу
прогнозних оцінок, розробку заходів щодо охорони й
раціональному використанню ГСР, на підставі яких ухвалюються
розв’язки щодо характеру зовнішніх впливів перешкоджаючих
виходу ГС зі стану рівноваги й оцінки їх ефективності. Реалізація
даної проблеми можлива при дотриманні наступних принципів.
1. Принцип єдності цілей –уніфікація понятійного
базису науково- методичних і практичних розробок у рамках єдиної
цільової про-грами. Дотримання даного принципу вимагає
координованого підходу в організації загального понятійного
базису як вихідної позиції. Це ви-кликане тим, що в різних
напрямках наук про Землю багато термінів мають різні значеннєві
значення, що утрудняє обмін інформацією і її оперативне
використання різноманітності науково-методичних основ
визначення параметрів, що відображають стан ГС, форм передачі
інформації, її первинної обробки утрудняє здійснення єдиної
програми. Із цього випливає:

17