Page 4 - 6887

ВСТУП

Дерев’яні конструкції застосовують у будівництві з давніх–давен, тому що
деревина є природним будівельним матеріалом. Спочатку це були гілки, жердини,
дрібнорозмірні стовбури, які використовували для влаштування загорож, пізніше –
примітивних будівель (навісів, куренів, вертикальних стін), які оберігали помешкання
від нападів тварин або недругів, а потім – для мостів через перешкоди та ін. Протягом
багатьох тисячоліть такі первинні форми будівель удосконалювались, аж поки не
з'явилася основна конструктивна форма споруд із колод – зруб. Зруб робили з
горизонтально укладених колод, з'єднаних врубками, шипами та з'єднаннями інших
видів, що вимагало високої кваліфікації майстра.
Нові форми у створенні дерев'яних конструкцій з’являються у XVIII ст. разом із
загальним розвитком інженерних наук. Теорія їх розрахунку набула розвитку у зв'язку з
будівництвом залізничних мостів у другій половині XIX ст. Заслуга створення теорії
розрахунку ґратчастих ферм, а також складених балок, які працюють на зсув під час
згинання, належить професору Д. І. Журавському.
До 30-тих років ХХ століття було розроблено і впроваджено у будівництво багато
різноманітних дощано-цвяхових конструкцій, у яких використовували дошки, а
основними засобами з'єднання були цвяхи. Це балки, ферми, арки, склепіння. У мостах
комбінованих систем, що складалися з гнучкої арки та ферми жорсткості, прогони
досягали 60 м і більше. Наприклад, прогінні конструкції моста через р. Дніпро у Києві,
побудованого в 1944 р., досягали 62,5 м.
У 50-ті й наступні роки минулого століття замість безпосереднього виготовлення
конструкцій на будівництві почали застосовувати індустріальні клеєні конструкції
заводського виготовлення. Наукові розробки і дослідне будівництво клеєних
конструкцій розпочалося ще у 30-тих роках минулого століття. Промислове
виробництво клеєних дерев'яних конструкції (КДК) було організовано в 70-ті роки.
Номенклатура КДК досить широка – балки, рами, арки, ферми.
Поширенню деревини як будівельного матеріалу сприяють легкість його заготівлі
й обробки, всесезонність застосування, хімічна стійкість, діелектричні якості, а також
високі показники фізико-механічних властивостей за невеликої ваги. Конструкції з
дерева лише трохи важчі, ніж відповідні за міцністю сталеві, і значно (у 5...6 разів)
легші за бетонні та залізобетонні конструкції. Недоліки, що обмежують застосування
дерев'яних конструкцій – це небезпека загнивання і займання, усушка, набрякання,
розтріскування, неоднорідність будови і наявність вад. Але їх можна усунути
консервуванням та облагороджуванням деревини, антисептуванням, використанням
вогнезахисних просочувань, фарбуванням.
Застосування полімерних матеріалів і пластмас у будівництві пов’язане з
розвитком хімічної та нафтохімічної промисловості. Можна вказати такі основні
напрями ефективного використання цих конструкцій:
- для зниження маси будівель і споруд (просторових, пневматичних та ін.);
- для поліпшення транспортабельності легких захисних конструкцій;
- для світлопроникності конструкцій (прозорих огороджувальних конструкцій);
- для конструкцій, які працюють в агресивному середовищі;
- для покриттів у вигляді оболонок;
- для суміщених панелей стін і покриття.
Використання пластмасових конструкцій виключно перспективне за рахунок їх
маси в збірно-розбірному будівництві, що виконується у віддалених важкодоступних
районах та в районах з підвищеною сейсмічністю. Крім цього, за рахунок високої
корозійної стійкості пластмас їх використання ефективне в приміщеннях з хімічно
агресивним середовищем.
4