Page 26 - 6885
P. 26

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
                               Розрахунок режимів різання
                 Література:[ 9], [10], [13], [14].

                 1 Мета заняття
                 1.1 Ознайомлення з факторами, які впливають на розрахунок режимів
          різання та їх складовими елементами.
                 1.2 Вивчення методики розрахунку та визначення режимів різання.

                 2 Задачі заняття
                 2.1  Розрахунок  режимів  різання  аналітичним  методом  для  однієї  з
          поверхонь деталі згідно індивідуального завдання.
                 2.2  Встановлення  режимів  різання  статичним  (табличним)  методом
          для іншої поверхні деталі.

                 3 Короткі теоретичні відомості
               Вихідними даними для розрахунку режимів різання служать: матеріал
        заготовки  і  її  розміри,  геометричні  параметри  ріжучої  частини  інструменту,
        паспортні характеристики верстата (24, том 2, глава 4, с. 261-303).
                 3.1 Методика розрахунку режимів різання аналітичним методом
               Складові елементи режиму різання, як правило, встановлюють в такому
          порядку:
               Глибина  різання  t  [мм]  –  при  чорновій  (попередній)  обробці
          призначають  по  можливості  максимальну  t,  рівну  всьому  припуску  на
          обробку, або більшій його частині; при чистовій (викінчувальній) обробці – в
          залежності від вимог точності розмірів і шорсткості оброблювальної поверхні.
          На  кожному  послідуючому  проході  слід  назначати  меншу  глибину  різання,
          ніж  на  попередньому.  Так  при  точінні  з  параметром  шорсткості  обробленої
          поверхні Ra=3,2 мкм включно t=0,5-2 мкм; Ra≥0,8 мкм; t=0,1-0,4 мм.
               ПодачаS [мм/об], або [мм/зуб.](14, том П, с. 266-268) залежно від виду
          механічної  обробки  –  при  чорновій    обробці  вибирають  максимально
          допустимо по потужності обладнання, жорсткості системи ВПІД, потужності
          приводу верстата, міцності ріжучого інструменту тощо; при чистовій обробці
          –  залежно  від  потрібної  ступені  точності  і  шорсткості  оброблювальної
          поверхні.
               Стійкість Т [хв.] – період роботи інструменту до його затуплення, що
          відповідає    умовам      одноінструментальної    обробки.     При
          багатоінструментальній  обробці  період  стійкості  Т  необхідно  збільшувати.
          Він залежить від числа одночасно працюючих інструментів, відношення часу
          різання до часу робочого ходу, матеріалу інструменту, виду обладнання. Для
          токарної (одноінструментальної) обробки середнє значення стійкості Т=30-60
          хв. (І4, том П, с. 268).
               Швидкість  різання  V  [м/хв.]  розраховують  за  емпіричними
          формулами, встановленими для кожного виду обробки:

                                          26
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31