Page 5 - 6884
P. 5

Ефективне функціонування страхового ринку в Україні потребує його адаптації
               до  сучасних  вимог  розвитку  сфери  фінансових  послуг  та  пошуку  інноваційних
               підходів  до  управління  страховою  діяльністю,  формування  страхових  продуктів,
               впровадження якісно нових методів та механізмів їх реалізації. До головних проблем
               розвитку  страхового  ринку  України  відноситься  відсутність  цілеспрямованої
               державної політики у  сфері страхування;  недосконалість нормативно-правової бази;
               низький  платоспроможний  попит  на  страхові  послуги;  слабка  розвиненість
               інвестиційних  інструментів  для  довгострокового  розміщення  страхових  резервів;
               недостатній  рівень  конкурентоспроможності  страхових  компаній  порівняно  з
               комерційними банками в боротьбі за залучення вільних коштів; низька прибутковість
               окремих  видів  страхування  тощо.  Перманентні  зміни  економічних  умов  та  вимог
               законодавства,  політична  нестабільність  вимагають  від  майбутніх  менеджерів
               страхових  компаній  здатності  швидко  орієнтуватись  в  мінливому  середовищі,
               адекватно  реагувати  на  проблеми,  що  виникають  в  даній  сфері,  та  приймати
               ефективні рішення.
                      Відтак  посилення  страхового  компоненту  освіти  фінансистів  зумовлено
               зростанням  ролі  страхування  в  умовах  розбудови  соціально  орієнтованої  ринкової
               економіки. Цей клас фінансової діяльності сприяє захисту юридичних і фізичних осіб
               від  втрат,  зумовлених  ризиковими  обставинами,  накопиченню  резервів,  які  до
               використання за призначенням формують  короткострокові й довгострокові ресурси,
               що інвестуються в економіку.
                      Страхування  як  різновид  підприємницької  діяльності  має  яскраво  виражену
               специфіку  з  огляду  на  принципи  створення  страхових  організацій,  визначення
               стратегії  їх  діяльності,  управління  маркетингом,  відбором  ризиків  на  страхування,
               врегулюванням  страхових  претензій,  грошовими  потоками,  формуванням  фондів  і
               забезпеченням  фінансової  надійності  компаній.  Поглиблені  знання  з  управління
               страхуванням  необхідні  як  безпосереднім  працівникам  страхового  бізнесу,  так  і
               фахівцям суб’єктів виробничої сфери, банків, податкових, регуляторних органів, що
               співпрацюють зі страховиками.
                      Дисципліна  «Страховий  менеджмент»  спрямована  на  підготовку  магістрів  з
               фінансів, банківської справи та страхування, які повинні знати теорію і методологічні
               засади управління страховими організаціями та їхніми структурними підрозділами з
               метою використання цих знань у процесі безпосередньої роботи в страховому бізнесі
               або  здійсненні  зі  страховиками  господарських,  контрольних  та  інших  відносин,
               притаманних  відповідним  суб’єктам  фінансової  системи.  Таким  чином  зумовлені
               обставини  визначили  необхідність  формування  навчальної  дисципліни  «Страховий
               менеджмент»  та  забезпечення  її  навчально-методичними  засобами,  конспектами
               лекцій, підручниками та практикумами.
                      Головною  метою  вивчення  дисципліни  є  формування  у  студентів  знань  з
               підготовки  та  реалізації  управлінських  рішень,  що  забезпечують  раціональне
               формування  і  використання  потенціалу  страхових  компаній  і  гармонізацію
               фінансових інтересів споживачів страхових послуг, власників і персоналу страхових
               компаній,  посередників  та  держави.  У  процесі  навчання  студенти  отримують
               необхідні  знання  під  час  проведення  лекційних  та  практичних  занять.  Необхідним
               елементом успішного засвоєння матеріалу дисципліни є самостійна робота студентів
               із загальноекономічною та спеціальною літературою, нормативними актами.
                      Самостійна  робота  студента  є  основним  засобом  оволодіння  навчальним
               матеріалом  у  час,  вільний  від  обов’язкових  навчальних  занять.  Головною  метою
               самостійної  роботи  студента  є  формування  його  пізнавальної  активності,  засвоєння

                                                                                                              5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10