Page 39 - 6883
P. 39

встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, один з елементів національної
               грошової системи.

               ГРОШОВИЙ  ПОТІК  —  основний  показник,  що  характеризує  ефективність
               інвестицій  у  вигляді  повернених  інвестору  коштів.  Основою  грошового  потоку  за
               інвестиціями  є  чистий  прибуток  і  сума  амортизації  матеріальних  і  нематеріальних
               активів.

               ГРОШОВІ СИСТЕМИ — форми організації грошового обігу в країні, які склалися
               історично і закріплені в національному законодавстві. Елементи грошової системи: 1)
               грошова  одиниця;  2)  масштаб  цін;  3)  вид  грошових  знаків,  які  мають  законну
               платіжну силу, — кредитні, паперові гроші, розмінні монети тощо; 4) порядок емісії
               та  обігу  грошей;  5)  державні  органи  та  установи,  які  здійснюють  регулювання
               грошового обігу.

                                                              Д

               ДЕВАЛЬВАЦІЯ  −  знецінення  національної  грошової  одиниці,  яке  знаходить  своє
               відображення у підвищенні її курсу по відношенню до іноземних валют.

               ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ − втрата грошовим металом функції грошей.

               ДЕРЖАВНИЙ  КРЕДИТ  –  це  економічні,  кредитні  відносини  між  державою  та
               суб'єктами господарювання.

               ДЕРЖАВНІ ДОТАЦІЇ – виділення коштів на покриття збитків, як правило по тому
               випадку, коли ця збитковість є наслідком певної політики держави.

               ДЕФЛЯЦІЯ − процес стримування збільшення грошової маси в обігу (на відміну від
               інфляції).

               ДИВЕРСИФІКАЦІЯ - процес розподілу інвестованих коштів між різними об'єктами
               вкладення, які безпосередньо не пов'язані між собою.

               ДОБРОВІЛЬНЕ  СТРАХУВАННЯ  –  форма  страхування,  що  здійснюється  на
               підставі  добровільного  укладення  договору  між  страховиком  і  страхувальником.
               Добровільне  страхування  здійснюється  згідно  з  правилами  страхування,  що  їх
               розробляє  страховик  та  погоджує  в  Державній  комісії  з  регулювання  ринків
               фінансових послуг України.

               ДОГОВІР  СТРАХУВАННЯ  –  письмова  угода  між  Страхувальником  та
               Страховиком, відповідно до якої Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання
               страхового  випадку  здійснити  страхову  виплату  Страхувальникові  або  іншій  особі,
               визначеній  у  Договорі  страхування.  Страхувальником,  на  користь  якого  укладено
               Договір  страхування  (надати  допомогу,  виконати  послугу  і  тому  подібне),  а
               Страхувальник  зобов’язаний  сплачувати  страхові  платежі  в  певні  терміни  та
               виконувати інші умови Договору. Договір страхування оформляється у відповідності
               Правилам страхування.

                                                                                                             39
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44