Page 52 - 6875

- встановлення параметрів політики резервування.
Головний офіс Банку Франції, де зосереджені його центральні підрозділи,
розташований у Парижі. Оперативна діяльність здійснюється через розгалужену мережу
філій (212 установ), до функцій яких належить випуск банкнот в обіг, обслуговування і
консультування клієнтури, організація клірингових розрахунків.

8.3. Інфраструктура кредитної системи
Сучасна кредитна система Франції характеризується наявністю жорсткої системи
регулювання і нагляду за банківською діяльністю, високою часткою державних і
напівдержавних кредитних установ, високим рівнем розвитку і концентрації банківської
справи, різноманітністю форм організації кредитних інститутів і виконуваних ними функцій.
У Франції функціонує трирівнева кредитна система.
На першому рівні знаходиться центральний емісійний банк — Банк Франції.
На другому рівні — комерційні банки.
На третьому — спеціалізовані кредитно-фінансові установи.
Особливість організації французької кредитної системи полягає в тому, що у країні в
законодавчому порядку відсутній розподіл кредитних інститутів на банківські і небанківські,
проте законодавчо закріплена різниця між кредитними установами, які мають право
приймати вклади до запитання і терміном до двох років і які такого права не мають.
До кредитних інститутів, котрі не мають права приймати вклади до запитання,
належать установи споживчого кредиту, лізингові, іпотечні компанії, установи житлового
кредиту, факторингові компанії та ін.
Згідно із національним законодавством, під дію закону про банки (1984 р).
підпадають декілька категорій кредитних установ. Серед них універсальні банки, банки
взаємного кредиту, ощадні й пенсійні каси, каси муніципального кредиту, фінансові
компанії, спеціальні кредитні установи.
До універсальних комерційних банків Франції належать депозитні та ділові банки.
Депозитні банки — універсальні комерційні банківські установи, які здійснюють усі види
банківських операцій. Серед депозитних банків переважну більшість становлять державні
депозитні банки.
Ділові банки — універсальні комерційні банківські установи, що здебільшого
виконують інвестиційні функції (купівля, андеррайтинг та реалізація цінних паперів),
здійснюють постійні інвестиції (участь у капіталах й управління підприємствами),
приймають короткотермінові депозити від компаній, у яких ділові банки володіють не менш
ніж 15% акціонерного капіталу.
До спеціалізованих комерційних банків Франції належать:
- банки взаємного кредиту — спеціалізовані комерційні банківські установи, які
проводять кредитування інших банків;
- іпотечні банки — спеціалізовані комерційні банківські установи, які здійснюють
іпотечне кредитування і перепродаж іпотек.
До небанківських кредитно-фінансових установ належать:
- ощадні каси. У Франції існують приватні й державні ощадні каси. Всі ощадні каси
мають право видавати кредити, хоча основну частину акумульованих ресурсів вони
зобов'язані надавати Депозитно-ошадній касі;
- кредитні кооперативні установи. Серед них за сумою активів перші два місця
посідають кредитні кооперативи, що пов'язані з Національною касою
сільськогосподарського кредиту і Центральною касою народних банків.
Організація сільськогосподарської кредитної кооперації є триступінчастою системою,
її основа — місцеві кооперативні каси, котрі об'єднуються на регіональному рівні в
організації. Верхньою ланкою є Національна каса сільськогосподарського кредиту, яка
контролює діяльність регіональних і місцевих кас, але сама контролюється державою.
Ресурси місцевих кредитних кооперативів складаються з внесків членів, а також не членів
кооперативів. Кредити надаються тільки членам кооперативів на різні терміни.

51