Page 78 - 6872
P. 78

Принцип Т 2  - еквівалентності діє для кривих типу К і
                            Q і формулюється так: в деяких межах зміни параметрів  12 i
                             12  форма  кривої  ВЕЗ  не  змінюється,  якщо  при  одночасній
                            зміні  2 i h 2 значення Т 2= 2∙h 2 залишається постійним. В цьому
                            випадку  п=f( 1, h 1, T 2, r 3).
                                   Дія  принципів  S 2  і  Т 2  -  еквівалентності  приводить  до
                            неоднозначності  в  інтерпретації,  бо  одній  і  тій  самій  кривій
                            ВЕЗ  завжди  можуть  відповідати  різні  розрізи.  Тому  для
                            коректності  інтерпретації  тришарових кривих ВЕЗ необхідно
                            завчасно знати значення  2 або h 2, а чотиришарових кривих -
                             2  або  h 2  і   3  або  h 3.  Якщо  цих  даних  немає,  можна  лише
                            визначити  межі  дії  принципу  еквівалентності,  тобто
                            визначити за номограмами Пилаєва (рис. 6.1-6.4).
                                   Вхідними  даними  для  номограм  є  значення   12  i   12.
                            Через  точку  з  цими  координатами  на  номограмах
                            проводиться пунктирна пряма, паралельна пунктирним лініям
                            на номограмі, до перетину з двома потовщеними лініями, що
                            окаймляють вертикаль з вибраним значенням  12. Координати
                            точок  перетину  пунктирної  прямої  і  потовщених  ліній
                            визначать межі дії принципу еквівалентності.

                                     6.3 Завдання роботи

                                   1  Виконати інтерпретацію чотиришарової кривої ВЕЗ,
                            яка  була  побудована  в  попередній  лабораторній  роботі  за
                            допомогою палеток А. М. Пилаєва.
                                   2 Співставити отриманий результат з вхідними даними
                            попередньої роботи.












                                                            78
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83